Очікує на перевірку

75-мм гаубиця M116

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
75-мм гаубиця M116
75mm Pack Howitzer M116

75-мм гаубиця M116 в музеї.
Типгаубиця
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1927–по т.ч.
Оператори США
ВійниДруга світова війна
Корейська війна
Індокитайські війни
Війна у В'єтнамі
Історія виробництва
Розроблено1927
Виготовлення1927–1944
Виготовлена
кількість		8 400
Характеристики
Вага653 кг
Довжина3,68 м
Довжина ствола1,38 м
Ширина1,22 м
Висота94 см
Обслуга6
Снаряд75×272 мм R
Калібр75
Підвищення+5° до +45°
Траверс6°
Темп вогню3-6 пострілів на хвилину
Дульна швидкість381 м/с
Дальність вогню
Максимальна8 700 м
75-мм гаубиця M116 у Вікісховищі

75-мм польова гаубиця M1 (з 1962 року — змінене найменування на M116) (англ. 75mm Pack Howitzer M116) — американська розбірна в'ючна гаубиця, що буксується, розроблена наприкінці 1920-х років. Розроблена для потреб артилерійських частин для дії в різних умовах місцевості, в тому числі важкодоступній. Тому, гаубицю М1 робили як складну для можливості розбирання на частини та транспортування по суходолу у розібраному вигляді в'ючними козаками або вантажним транспортом чи . З початком Другої світової війни гаубиця широко застосовувалась легкими піхотними формуваннями американської армії, в першу чергу повітряно-десантними та морської піхоти. У подальшому широко застосовувалась арміями багатьох країн у часи Корейської, Індокитайських, В'єтнамської та інших війн.

Крім використання у класичному варіанті, 75-мм гаубиця М1 встановлювалася на різні платформи для створення самохідних артилерійських систем, як-то 75-мм самохідна гаубиця M8 та деякі LVT або M2 та M3. На основі її також розроблена наймасовіша 75-мм самохідна гаубиця Т30.

Історія

[ред. | ред. код]

Дизайн та виробництво

[ред. | ред. код]

Роботи над 75-мм гаубицею у Сполучених Штатах розпочалися в 1920-ти роки з метою створення для артилерійських підрозділів і частин універсальної артилерійської системи для виконання завдань з вогневої підтримки лінійних підрозділів регулярних військ при їхніх діях у різних умовах місцевості, зокрема на важкодоступній. У серпні 1927 року прототип отримав назву 75-мм розбірна гаубиця М1 (англ. Howitzer, Pack, 75mm M1 on Carriage M1).

Проте, через скудне фінансування до 1940 року армія США отримала тільки 91 екземпляр таких артилерійських систем і лише з вересня того року її поставили на масове серійне виробництво. З того ж часу розпочалось надходження на озброєння американських артилерійських частин модифікованої версії гаубиці — M1A1, яке тривало до грудня 1944 року.

Модернізації в основному піддавалися артилерійські передки, колісний хід яких у перших партіях був дерев'яним, а згодом його замінили на металевий з пневматичними шинами.

Виробництво М1 у воєнний час, од.[1]
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 Загалом
Розбірних гаубиць, од. 36 188 1 280 2 592 915 4 939
Польових гаубиць, од. – 234 64 51 – 349

Конструкція

[ред. | ред. код]

75-мм гаубиця M1 або M1A1 складалася з лафета, ствола, противідкатних пристроїв та прицільних пристосувань, завдяки простій конструкції могла швидко розбиратися та збиратися штатною обслугою. При транспортуванні гаубиця розбиралася на шість складових вагою від 73 до 107 кг і легко вантажилась на в'ючний транспорт (мули та коні). Противідкотний пристрій був гідро-пневматичним. Бойова обслуга артилерійської системи від 6 людей.

Характеристики боєприпасів

[ред. | ред. код]
Боєприпаси до гаубиці M1[2][3]
Тип снаряду Марка снаряду Довжина пострілу, мм Маса пострілу, кг Маса снаряду, кг Маса ВР, г Марка підривника Дулова швидкість, м/с[Прим. 1] Максимальна дальність стрільби, м
Осколково-фугасна граната HE M41A1 Shell 558 7,89 6,24 503 (тротил) P.D. M48A2[Прим. 2]або
TSQ M54[Прим. 3] 		381 8824
Осколково-фугасна граната HE M48 Shell 596 8,27 6,62 676 (тротил) P.D. M48A2[Прим. 2]або
TSQ M54[Прим. 3] 		381 8797
Димовий Smoke M64 Shell 597 8,57 / 8,64 6,92 / 6,99 612 (білий фосфор) /
685 (димова суміш на основі хлорида цінку) 		P.D. M57[Прим. 4] 381 8797
Хімічний Gas M64 Shell 597 8,43 6,78 472 (іприт) P.D. M57[Прим. 4] 381 8797
Бронебійний кумулятивний HEAT M66 Shell 596 7,39 5,94 453 (пентоліт) B.D. M62 или M62A1[Прим. 5] 305 7224

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ На максимальному заряді
  2. ↑ а б Головний підривач миттєвої дії або із затримкою 0,15 секунди
  3. ↑ а б Миттєва дія або тимчасова затримка, що регулюється, до 25 секунд.
  4. ↑ а б Головний підривач миттєвої дії
  5. ↑ Донний підривач миттєвої дії
Джерела
  1. ↑ Zaloga — US Field Artillery of World War II, p 9.
  2. ↑ War Department. TM 9-1901. Artillery Ammunition. — Washington, D.C.: Publications Department, Raritan Arsenal, 1944. — 388 p. — (War Department Technical Manual).
  3. ↑ R. P. Hunnicutt. Stuart: A History of the American Light Tank Volume I. — 1st ed. — Novato, CA: Presidio Press, 1992. — P. 499. — ISBN 0-89141-462-2.

Література

[ред. | ред. код]
  • Hogg, Ian V. (1998). Allied Artillery of World War Two. Crowood Press, Ramsbury. ISBN 1-86126-165-9.
  • Zaloga, Steven J. (2007). US Field Artillery of World War II. New Vanguard 131. illustrated by Brian Delf. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-061-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 75-мм гаубиця M116
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=75-мм_гаубиця_M116&oldid=43999365