127-мм корабельна гармата SKC/34
| 127-мм корабельна гармата SKC/34 12.7 cm SK C/34 | |
|---|---|
 127-мм корабельна артилерійська установка SKC/34 на борту есмінця Z3 «Макс Шульц» | |
| Тип | Корабельна гармата |
| Походження | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1934-1945 |
| Оператори |  Крігсмаріне |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1930 |
| Характеристики | |
| Вага | 3,645 т |
| Довжина | 5,760 м |
| Довжина ствола | 5,430 м |
| Снаряд | 128 x 680R mm |
| Вага снаряду | 27,3-28 кг |
| Калібр | 128 |
| Підвищення | LC/34: -10° до +30° LC/38: -10° до +40° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 15-18 постр/хв. |
| Дульна швидкість | 650—830 м/с |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 17 400 м під +30° |
127-мм корабельна гармата SKC/34 у Вікісховищі | |
127-мм корабельна гармата SKC/34 (нім. 12.7 cm SK C/34) — німецька корабельна гармата періоду Другої світової війни, що перебувала на озброєнні ескадрених міноносців Крігсмаріне.
127-мм корабельна гармата SKC/34 використовувався на есмінцях типу 34, типу 36 і типу 36B, а також на шлюпі «Грілле», навчальному кораблі «Бремсе» і міноносцях «Леопард» і «Лукс». Вони також призначалися як основне корабельне озброєння для непобудованих есмінців типу 38B, міноносців типу 40 і підводних човнів типу XI. Ці гармати встановлювалися в поодиноких баштах MPLC/34, перероблених з 10,5 см MPLC/28 або у здвоєних баштах Drh LC/38 на підводних човнах типу XI.
Хоча в Німеччині його позначали як 12,7-сантиметровий, усі гармати SKC/34 насправді мали канал ствола 128 міліметрів (5,04 дюйма). Гармата могла вести вогонь під кутами від -10° і до +30° і могла обертатися по повному колу на 360°. 127-мм корабельна гармата SKC/34 стріляла 28-кілограмовими осколково-фугасними снарядами із початковою швидкістю 830 м/с на відстань 17 400 метрів.
Вісім морських гармат цього типу також були придбані Грецією для використання в будівництві двох нових грецьких есмінців у 1941 році. Однак початок Другої світової війни змусив грецький уряд скасувати свої плани. Натомість греки встановили гармати для спостереження за протокою Корфу під час греко-італійської війни.
Деякі з цих гармат залишалися на озброєнні до 2003 року в підрозділах берегової оборони Норвегії.
133-мм корабельна гармата QF 5.25 inch Mark I- 120-мм корабельна гармата QF Mark IX & XII
128-мм зенітна гармата FlaK 40
130-мм корабельна гармата OTO/Ansaldo Mod. 1937/1938
130-мм корабельна гармата зразка 1935 року (Б-13)- 130-мм артилерійська установка Б-2ЛМ
130-мм корабельна гармата Modèle 1919- 130-мм корабельна гармата Modèle 1924
- 130-мм корабельна гармата Modèle 1932/1935
127-мм корабельна гармата 5"/51- 127-мм зенітна гармата 5"/25
- 127-мм корабельна гармата Mark 12 5"/38
127-мм корабельна гармата Type 3
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Корабельні системи керування артилерійським вогнем
- 88-мм морська гармата SK C/35
- 152-мм корабельна гармата 6"/47 Mark 16
- 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
- 100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928
- 102-мм корабельна гармата Mark 4"/50
- Коментарі
- Джерела
- Campbell, John (2002). Naval Weapons of World War Two. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-87021-459-4
- Gander, Terry; Chamberlain, Peter (1979). Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday. ISBN 0-385-15090-3.
- Hogg, Ian V. (1997). German Artillery of World War Two (2nd corrected ed.) Mechanicsville, PA: Stackpole Books. ISBN 1-85367-480-X.
