Щ-201

Щ-201
Схема підводного човна типу «Щука»
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Новоросійськ
Спуск на воду	3 квітня 1934 року
Виведений зі складу флоту	5 серпня 1935 року
Сучасний статус	29 грудня 1955 року списаний на брухт
Нагороди
Проєкт
Тип ПЧ	Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	завод № 194 (імені Марті), Ленінград
Головний конструктор	Малінін Б. М.
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	11,88 вузли (22 км/год)
Швидкість (підводна)	7,47 вузлів (13,8 км/год)
Робоча глибина занурення	75 м
Гранична глибина занурення	90 м
Автономність плавання	20 діб
Екіпаж	40 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	58,8 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,3 м
Водотоннажність надводна	607,2 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед)
ППО	2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

Щ-201 (до 15 вересня 1934 р. — «Сазан», з 16 червня 1949 р. — С-201) — радянський дизель-електричний підводний човен серії V-біс, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 14 серпня 1933 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 183/10. У 1934 році залізницею перевезений на завод № 200 у Миколаїв. 3 квітня 1934 року спущений на воду під заводським номером 1026. 5 серпня 1935 року корабель увійшов до строю, а 3 вересня 1935 року включений до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР^[1].

22 червня 1941 року Щ-201 під командуванням капітан-лейтенанта Стрижака Олександра Івановича зустрінув у Новоросійську у складі Окремого навчального дивізіону ПЧ ЧФ. 2 липня підводний човен вийшов у перший бойовий похід. 16 вересня біля Новоросійська підводники почули шуми гвинтів румунської субмарини «Дельфінул», яка здійснювала розвідувальний похід. Прийнявши їх за шуми торпеди і вважаючи себе атакованим, командир Щ-201 від атаки ухилився.

За офіційними радянськими даними за час війни «Сазан» здійснив 13 бойових походів, під час яких потопив 6 і пошкодив 2 судна противника. 5 листопада 1944 року Щ-201 нагороджений орденом Червоного Прапора. Насправді човен у період з липня 1941 до червня 1944 року служив на Чорному морі, в ході виконання бойових завдань провів 8 торпедних атак, але не уразив та не пошкодив жодного корабля чи судна противника.

19 липня 1945 року сильно зношений корабель був виведений з бойового складу флоту, законсервований у Балаклаві. 4 лютого 1946 року «Севморзавод» почав на Щ-201 капітальний ремонт, який тривав 3 роки. 16 червня 1949 року відремонтований корабель отримав позначення С-201. 29 грудня 1955 року підводний човен роззброєний та 18 січня 1956 року списаний на брухт. В цьому ж році призначений на злам човен затонув біля причалу в Поті, але його підняли та пустили на брухт в Інкермані.

• HMS Sterlet (2S)
• Benedetto Brin (1938)
• Méduse (NN5)
• I-52 (1942)
• USS Triton (SS-201)
• U-201

Виноски

Джерела

• «Щ-201» («Сазан») [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
• ShCh-201. на uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2021. (англ.)

• Щ-201 [Архівовано 30 березня 2005 у Wayback Machine.](рос.)
• Щ-201 (1934) [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Подводная лодка «Щ-201» [Архівовано 22 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Краснознаменная подводная лодка «Щ-201» «Сазан» V-бис серии [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

• А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
• Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.