Штаєр Петро Федорович
| Штаєр Петро Федорович | |
| Народився | 24 лютого 1952 (72 роки) Колочава |
|---|---|
| Громадянство |  Україна
|
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Працював у містах | Львів |
Шта́єр Пе́тро Фе́дорович (24 лютого 1952, Колочава) — український скульптор.
Народився 24 лютого 1952 року в селі Колочава на Закарпатської області. 1974 року закінчив відділ художнього скла Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Якунін та Іван Самотос. Працює в галузі станкової та монуметальної скульптури. Брав участь в обласних, зональних, республіканських та всесоюзних виставках. Учасник групової виставки 1985 року.[1] Член Національної спілки художників України.[2]
- Станкові
- «Буду міліціонером» (1982, тонований гіпс, 48×30×30).[1]
- «Перше вересня» (1982, склоцемент, 62×37×35).[1]
- «Першокласник» (1982, склопласт, 48×35×37).[3]
- «Портрет відмінника бойової та політичної підготовки рядового Амуніязова» (1982, тонований гіпс, 47×32×34).[1]
- «Студентка» (1982, тонований гіпс, 50×30×25).[1]
- «Господар будівництва» (1983, склоцемент, 95×40×40).[1]
- «Мені тринадцятий минало» (1983, тонований гіпс, 30×46×28).[1]
- Портрет поета Рафаеля Альберті (1983, склоцемент, 70×45×46).[1]
- «Червоний кіннотник» (1983, тонований гіпс, 60×45×30).[1]
- «Зірки газопроводу» (1984, тонований гіпс, 60×60×16).[1]
- «Квітка газопроводу» (1984, тонований гіпс, 50×46×20).[1]
- «На захист» (1984, склоцемент, 80×60×58).[1]
- «Перемога» (1984, бетон, 105×110×80).[1]
- «Прометей Уренгою» (1984, тонований гіпс, 130×80×30).[1]
- «С. А. Ковпак» (1984, склоцемент, 114×49×45).[1]
- «А мирне поле кличе» (1984, тонований гіпс, 45×40×60).[1]
- «В. І. Ленін» (1985, гіпс, 150×110×65).[1]
- «Портрет студента зі Шрі-Ланки Суреша Хенрі ді Сільва» (1985, тонований гіпс, 100×70×30).[1]
- «Перемога» (1985, тонований залізобетон, 110×72×55).[4]
- «Над горами сонце сходить» (1986, тонований гіпс, 56×33×46).[5]
- Монументальні
- Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича у Львові (1997, архітектор Роман Сивенький).[6]
- Монумент «Вознесіння» в Івано-Франківську (2001, архітектор Роман Сивенький).[7]
- Пам'ятник на могилі Івана Бутрина на Личаківському цвинтарі, поле № 1а (чорний граніт, бронза, між 1993 і 1996).[8]
- Пам'ятник генералу Романові Шухевичу у Краківці (1997, архітектор Володимир Блюсюк). Проект здобув першу премію на конкурсі.[9]
- Пам'ятники Шевченкові в селах Суховоля (1991, архітектор Анатолій Мокровський), Мшана (2008), Заверещиця (2009)[10], Тучне (2010)[11], у містах Яворів (1996, співавтори скульптор Петро Чепель, архітектори Степан Лукашик і Любомир Новосілець)[12], Тлумач (2010, архітектор Михайло Ходан).[13]
- Пам'ятний знак у Верблянах Яворівського району на честь ювілею Різдва Христового (2000).[14]
- Пам'ятний знак у Яворові на честь ювілею Різдва Христового (2000, архітектор Любомир Новосілець).[15]
- Пам'ятник Михайлові Вербицькому в Яворові. Співавтор Петро Чепель.[16]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Виставка творів молодих художників. — Львів : Обласна книжкова друкарня, 1985.
- ↑ Довідник Національної спілки художників. — Київ, 2005. — С. 376.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 10.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 674. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. — С. 49. — ISBN 978-966-668-231-7.
- ↑ Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — C. 130. — ISBN 5-7745-0699-1.
- ↑ Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60—80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 52—53. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 111.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 173.
- ↑ Мороз В. Пам'ятник Шевченкові в Тлумачі // Галичина. — 11 березня 2010. — № 35—36. — С. 9.
- ↑ Дацко В. Символ вічності і любові // Яворівщина. — 27 січня 2000. — № 6 (1100). — С. 1, 3.
- ↑ Дацко В. І виріс знак духовності, що нам осяватиме шлях в майбуття // Яворівщина. — 21 жовтня 2000. — № 73 (1167). — С. 5; Яремчук М. Знак духовності на яворівській землі // Високий замок. — 24 жовтня 2000. — № 244 (1778). — С. 2.
- ↑ Історія Львова / редколегія Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 2. — С. 92. — ISBN 978-966-7022-64-8.
