Х-31
Х-31 | |
---|---|
![]() | |
Тип | керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | 1989 — по т.ч. |
Оператори | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Історія виробництва | |
Розробник | ОКБ «Зірка», СРСР Хохлов Г. |
Розроблено | з 1977 — кінець 1980-х років |
Вартість одиниці | $ 550 000 (МА-31, експортна, для США на 1998 рік) |
Варіанти | Х-31П, Х-31ПД, Х-31ПК, Х-31А, Х-31АД, МА-31 (ракета-мішень), МА-31Д, YJ-91 (Китай) |
Характеристики | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Seeker_of_Kh-31_missile.jpg/330px-Seeker_of_Kh-31_missile.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Seeker_of_Kh-31_missile.jpg/440px-Seeker_of_Kh-31_missile.jpg 2x)
Х-31 (кирилична «Х» у індексі, кодове ім'я НАТО — AS-17 Krypton[1]) — радянська/російська тактична керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності для таких літаків-винищувачів, як МіГ-29 і Су-27, проте застосовуються також з літаків Су-24, Су-34, Су-35 та МіГ-31. Існують протикорабельний (Х-31А) і протирадіолокаційний (Х-31П) варіанти ракет. Протирадіолокаційна Х-31П і протикорабельна ракети X-31A — це перші у світі серійні бойові авіаційні ракети, оснащені комбінованим прямоточним повітряно-реактивним двигуном, який забезпечує підтримку високої швидкості на всій траєкторії польоту.[2]
- Х-31П («виріб 77П») — базовий варіант протирадіолокаційної ракети з пасивної радіолокацією ГСНЛ-112. Призначена для знищення РЛС зі складу ЗРК великої і середньої дальності, а також для інших РЛС наземного і морського базування різного призначення. Прийнята на озброєння в 1988 році.[3]
- Х-31ПД — збільшена дальність пуску до 180—250 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[4]
- Х-31ПК — модернізація ракети Х-31П за рахунок оснащення її неконтактним датчиком підриву «Крапля»[5] і БЧ збільшеної ефективності, для ефективного ураження РЛС, в тому числі з винесеними вгору антенними пристроями (до 15 м). Виконана в габаритах Х-31П.[6]
- Х-31А («виріб 77А») — протикорабельна ракета з активною радіолокаційною ГСН АРГС-31(У505). Призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 4500 т. Прийнята на озброєння в 1989 році. Поставляється на експорт до Індії. Вперше ракета відкрито продемонстрована в 1991 році на авіаційній виставці в м. Дубай, ОАЕ[7].
- Х-31АД (Х-31м) — збільшена дальність пуску до 120—160 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[8]
- МА-31 (М-31) — ракета-мішень на базі Х-31А. Без ГСН, БЧ і радіовисотомірів (за іншими даними — з американським радіовисотоміром). Призначена для імітації надзвукових ракет при випробуваннях зенітно-ракетних і артилерійських комплексів та відпрацювання навичок щодо відбиття нальоту надзвукових ракет бойовими розрахунками комплексів ППО. Розроблена на базі ракети Х-31А і здійснювала політ, як по низьковисотній траєкторії, для імітації надзвукових протикорабельних ракет, так і з висотної траєкторії для імітації протирадіолокаційних ракет. Поставляється на експорт у США.[9]
- МА-31Д — варіант мішені із збільшеною дальністю польоту.[9]
- YJ-91 (Інцзю-91, заводське позначення KR-1) — китайський варіант Х-31, що розробляється корпорацією «Хунд Авіейшн індастрі корпорейшн» (англ. Hongdu Aviation Industry Corporation) для озброєння китайських літаків Xian JH-7, JH-7, Xian JH-7, J-8B, Су-27, Су-30, J-10.
Головка самонаведення «Л-112»:
- Діапазони частот приймача РЛС — D … F;
- Чутливість приймача ГСН — 60 дБ/мВт;
- Пошук і захоплення цілі під носієм — за даними цілевказівки або автономно;
- Маса апаратури ГСН — 23 кг;
- Габарити відсіку — 0 мм;
- Діаметр — 360 см;
- Довжина — 1065 см.
- Стан серійне виробництво.[10]
Х-31П | Х-31ПД | Х-31ПК | Х-31А | Х-31АД | МА-31 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Заводський індекс | виріб 77П | виріб 77A | ||||
Рік прийняття на озброєння | 1988 | 1989 | ||||
ГСН | Л-112 (Е) пасивна РЛГСН |
АРГС-31 активна РЛГСН |
відсутня | |||
Двигун | Прямоточний повітряно-реактивний двигун 31ДПК | |||||
бойові характеристики | ||||||
Мінімальна дальність пуску, км | 15 | 7,5 | ||||
Максимальна дальність пуску, км | 110[3] | 180—250 (при H = 15 км, M = 1,5)[4] |
110[6] | 70[прім. 1]. | 120—160 (при H = 15 км, M = 1,5)[8] |
|
КІВ, м | 5-8 | 5-7 | ||||
Швидкість носія, км/год | 650-1250[прім. 2]. | |||||
Мінімальна висота застосування, км | 0,1 | 0,5 | ||||
Максимальна висота застосування, км | 15[прім. 3]. | |||||
Максимальна швидкість польоту, м/с | 1000 (M = 3,1)[прім. 4]. | ~ 1000 (М = 3,1 при Н = 18,3 км) ~ 800 (М = 3,1 на рівні моря)[11]. | ||||
Середня швидкість польоту, м/с | 600-700 | |||||
Можливе перевантаження, g | 15[11] | |||||
масо-габаритні характеристики | ||||||
Довжина, мм | 4700 | 5340[4] | 4800[6] | 4700 | 5340[8] | 4700 |
Діаметр, мм | 360 | |||||
Розмах крила, мм | 914 | 954[4] | 914 | 914 | ||
Розмах рулів, мм | 1005—1125 | 1102[4] | 1005 | 1150[11] | ||
Стартова маса, кг | 600[3] | 715[4] | 605 ± 10[6] | 610[7] | 715[8] | 600[7][11] |
Маса палива, кг | 55[11] | |||||
Маса корисного навантаження, кг | 113[11] | |||||
Маса ракети після завершення роботи стартового двигуна, кг | 483[11] | |||||
Маса ракети після початку роботи ППРД, кг | 442[11] | |||||
Маса ракети після вичерпання палива, кг | 389[11] | |||||
тип БЧ | фугасно-проникаюча | відсутня | ||||
Модель БЧ | 9М2120 | - | ||||
Маса БЧ, кг | 87[3] | 110[4] | немає даних | 94[7] | 110[8] | - |
Маса ВР, кг | - | |||||
Габарити транспортного контейнера, м | colspan="2" | |||||
Маса в стартовому контейнері, кг | ||||||
сумісність | ||||||
Катапультні пристрої: | АКУ-58, АКУ-58-1, АКУ-58АЕ | |||||
Носії: | Су-17, Су-24М, Су-27 К-2, Су-27ІБ, Су-30МК (МКІ, МКМ, МК2), Су-35, МіГ-27М, МіГ-29К, МіГ-29КУБ, МіГ-35, Як-141 та ін. | |||||
економічні показники | ||||||
Вартість за одиницю: | $ 550 000 на 1998 рік |
Росія — на озброєнні ВПС РФ, за станом на 2010 рік;
Алжир — на озброєнні ВПС Алжиру, за станом на 2010 рік;
Венесуела — на озброєнні ВПС Венесуели, за станом на 2010 рік;
В'єтнам — на озброєнні ВПС В'єтнаму, за станом на 2010 рік;[12]
Індія — на озброєнні ВПС Індії, за станом на 2010 рік;[12]
КНР — Х-31 і YJ-91 на озброєнні ВПС КНР, за станом на 2010 рік;[12]
США — в 1997 році закуплено чотири мішені МА-31, а в 1998 році — ще 9,[12] на постачанні авіації ВМС США, за станом на 2010 рік.[джерело?] Придбані ракети служили прототипом для розробки надзвукової мішені для систем протиракетної оборони кораблів.[13]
За деякими даними, ракета застосовувалася російськими ВПС під час російсько-грузинської війни 2008 року. Зокрема повідомляється, що 10 серпня 2008 року, літак Су-34 російських ВПС протирадіолокаційною ракетою Х-31 вразив РЛС ППО ЗС Грузії в районі міста Горі, після чого грузинська ППО, з метою уникнення подальших втрат, була відімкнена.[14]
24 лютого 2022 року 1 ракета збита над м. Київ.[джерело?]
9 березня 2022 року російським винищувачем було запущено ракети Х-31П по м. Житомиру. Зруйнований будинок та котельня.[джерело?] Одну ракету українська ППО збила у районі Бердичева.[15]
3 квітня 2022 року розрахунок ППО 81 ОАеМБр ЗСУ знищив літак Су-35С зі складу 159 винищувального авіаційного полку ПКС РФ. Пілот літака Сергій Єрмалов потрапив до полону.[16] За словами пілота, він виконував завдання з пошуку українського ППО, його літак був озброєний ракетами Х-31 та керованими бомбами.[17][18]
20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з російського винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на м. Очаків, але вони влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих не було.[19]
14 березня 2023 року російські бомбардувальники Су-24 зайшли з боку моря і завдали ракетного удару чотирма ракетами Х-31П по смт Затока Одеської області.[20][21][22] Ракети було знищено українським ППО над морем, але уламками і вибуховою хвилею було пошкоджено одну з будівель дитячого навчального закладу «Золота Рибка» та кілька приватних будинків. Жертв та втрат серед місцевого населення не було.[23][24]
Уночі 11 вересня 2023 року зс рф застосували тактичну авіацію на Дніпропетровщині, випустивши із літаків Су-34/Су-35 протирадіолокаційні ракети Х-31П та керовані авіаційні ракети Х-59. Попередньо без втрат. Інформація уточнюється.[джерело?]
8 листопада 2023 року влучення Х-31П у цивільне судно під прапором Ліберії, порт м. Одеса. Ракета влучила в надбудову судна в момент його заходу в порт. Внаслідок ворожого удару загинув лоцман. Ще один працівник порту був поранений. Постраждали троє членів екіпажу — громадяни Філіппін. Одного з них ушпиталили.[25]
- YJ-91 — китайський варіант Х-31
- П-270 «Москіт» — побудована за тією ж схемою, що і Х-31
- AGM-88 HARM — основна американська ПРР
- ALARM — британська ПРР
- AGM-136 Tacit Rainbow — американський проект ПРР, відмінено в 1991 році
- ↑ за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 50 км для цілей типу "есмінець «та 25 км для цілей типу» ракетний катер "
- ↑ за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 600—1100 км/год
- ↑ в деяких джерелах, для Х-31А зустрічається значення 10 км
- ↑ в деяких джерелах вказується швидкість рівна 4,5 М (~ 1500 м/с) для висотного польоту і 2,7 М (~ 900 м/с) — на рівні моря
- ↑ Missiles in the Asia Pacific (PDF), Defence Today, Amberley, Queensland: Strike Publications, May 2005: 67, архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2009 [Архівовано 2009-01-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Керовані тактичні ракети ДНВЦ "Зірка-Стріла". Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ а б в г Ракета Х-31П [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ а б в г д е ж Ракета Х-31ПД [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ ТРВ випускає ракети протирадіолокацій Х-31ПК [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Сайт «ВПК.name»
- ↑ а б в г Ракета Х-31ПК [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ а б в г Ракета Х-31А [Архівовано 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ а б в г д Ракета Х-31АД [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ а б Ракета-мішень МА-31 [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
- ↑ ЦКБА - Центральне Конструкторське Бюро Автоматики. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к Jane's Unmanned Aerial Vehicles and Targets / edited by Kenneth Munson. — Issue 18. — Jane's Information Group, 2002.
- ↑ а б в г Сафонов Дмитро (24 липня 1998). США хочуть російські ракети (російською) . Газета «Коммерсант» № 133 (1536). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Joseph Trevithick (7 травня 2020). Navy Needed Targets To Mimic Supersonic Anti-Ship Missiles So They Bought Real Ones From Russia. The Warzone. The Drive. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
- ↑ Олексій Нікольський (21 грудня 2009). ВВС Росії отримали два нових літаки Су-34 (російською) . Електронне періодичне видання «Ведомости». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
- ↑ Протиповітряна оборона України збила ракету Х-31П. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Пілот збитого російського Су-35С розповів у полоні про кількість вильотів в Україну. Мілітарний. 4 квітня 2022.
- ↑ Повітряні Сили підбили "повітряний штаб" ворога, що міг управляти військами окупанта на Донбасі. Defense Express. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ David Cenciotti (3 квітня 2022). First Russian Su-35S Flanker-E Confirmed Destroyed In Ukraine. The Aviationist. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ У Миколаєві зранку - вибухи, по області вдарили російські ракети Х-31А та «Онікс». Укрінформ. 21 червня 2022.
- ↑ Ворог наніс ракетний удар по Одеській області з літаків Су-24 (ФОТО). 14.03.2022, 13:40
- ↑ Оперативна інформація станом на 18.00 14.03.2023 щодо російського вторгнення
- ↑ Бомбардувальники Су-24 вранці вдарили по Одеській області ракетами Х-31П. Жодна не влучила — фото. 14.03.2023, 13:39
- ↑ Окупанти завдали ракетного удару по місту Затока — пошкоджений дитячий навчальний заклад. 14.03.2023
- ↑ Росіяни вдарили ракетами по Одещині: Пошкоджено дитсадок та будинки (ФОТО, ВІДЕО). 14.03.2023, 21:33
- ↑ Російська ракета уразила цивільне судно при заході в порт на Одещині - Стрічка новин Одеси. uanews.odessa.ua (укр.). 8 листопада 2023. Процитовано 11 лютого 2024.
- Х-31А [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.] // airwar.ru
- Х-31П [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.] // airwar.ru
- Х-31 [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Ракети «повітря — поверхня» Х-31 [Архівовано 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Ракета середньої дальності Х-31П
- Ракета середньої дальності стрільби Х-31. ВТР [Архівовано 3 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» веде модернізацію ракети Х-31 на сайті Роспром а, Інтерфакс-АВН, 15.09.2004
- ВАТ Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» (історична довідка)
- протикорабельна ракета Х-31а [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.]