Фінал клубного чемпіонату світу з футболу 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінал клубного чемпіонату світу з футболу 2020
ТурнірКлубний чемпіонат світу 2020
«Баварія» (Мюнхен) «УАНЛ Тигрес»
Німеччина Мексика
1 0
Дата11 лютого 2021
Стадіон«Ед'юкейшн Сіті», Ер-Райян
Гравець матчуНімеччина Йозуа Кімміх («Баварія»)[1]
АрбітрУругвай Естебан Остоїч (Уругвай)[2]
ПогодаЯсна ніч
19 °C (66 °F)
78 % Вологість повітря[3]
← 2019
2021 →

Фінал Клубного чемпіонату світу з футболу 2020 — фінальний матч Клубного чемпіонату світу 2020, футбольного турніру для клубів-чемпіонів кожної з шести конфедерацій ФІФА та чемпіона країни-господарки турніру. Матч відбувся 11 лютого 2021 року на стадіоні «Ед'юкейшн Сіті» у місті Ер-Райян, Катар[4].

У матчі зіграла німецька «Баварія» (Мюнхен) (переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2019/20) і мексиканський «УАНЛ Тигрес» (переможець Ліги чемпіонів КОНКАКАФ 2020)[5]. Німецький клуб завдяки голу Бенжамена Павара здобув перемогу 1:0, вдруге вигравши цей трофей і загалом вчетверте став клубним чемпіоном світу. Крім того «Баварія» стала лише другою командою в історії після «Барселони» в 2009 році, яка виграла у футбольному сезоні усі шість турнірів, у яких брала участь[6].

Учасники

[ред. | ред. код]
Клуб Конфедерація Кваліфікувався як Попередні участі
(виділено жирним роки перемог)
Німеччина Баварія (Мюнхен) УЄФА Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2019/20 МК: 2 (1976, 2001)[note 1]
КЧС: 1 (2013)
Мексика УАНЛ Тигрес КОНКАКАФ Переможець Ліги чемпіонів КОНКАКАФ 2020 Дебют

Примітка: 27 жовтня 2017 року ФІФА офіційно визнала, що всі чемпіони Міжконтинентального кубка мають рівний статус з переможцями Клубного чемпіонату світу з футболу.[8]

Стадіон

[ред. | ред. код]

23 грудня 2020 року стадіон «Ед'юкейшн Сіті» було офі��ійно названо ареною фіналу турніру[9]. Однак матчі були перенесені після того, як відкриття міського стадіону було перенесено на початок 2020 року.[10], побудовану 2020 року. Також арена включена до списку стадіонів, що приймуть Чемпіонат світу з футболу 2022 року[11]. На стадіоні також мав пройти фінал попереднього клубного чемпіонату світу 2019 року[12], однак матчі були перенесені на стадіон «Халіфа», що теж знаходиться у Досі, після того як відкриття міського стадіону було перенесено на початок 2020 року[13].

Передумови

[ред. | ред. код]

«Баварія» вийшла у свій другий фінал клубного чемпіонату світу за два розіграші, зробивши це вперше в 2013 році, коли німецька команді виграла у «Раджі» (Касабланка). Перемога «Баварія» дозволила б мюнхенцям здобути шостий титул за рік, після чемпіонату, кубку і Ліги чемпіонів УЄФА у сезоні 2019/20 та Суперкубка УЄФА and Суперкубка країни на початку наступного сезону 2020/21. Раніше цього подвигу досягла лише «Барселона» у 2009 році (кінець сезону 2008/09 та початок сезону 2009/10)[14]. Перед матчем у «Баварії» виникли серйозні втрати: так Жером Боатенг покинув розташування «Баварії» через смерть колишньої дівчини[15], а Томас Мюллер здав позитивний тест на коронавірус і був ізольований від команди[16]. З цієї ж причини взагалі у турнірі не взяли участь Хаві Мартінес та Александер Нюбель, які здали позитивний тест ще до початку змагання і були замінені у фінальній заявці на гравців молодіжної команди Тьягу Данташа та Лукаса Шнеллера[17].

«УАНЛ Тигрес» стала першою командою від КОНКАКАФ за всю історію турніру, яка вийшла у фінал клубного чемпіонату світу[18].

Шлях до фіналу

[ред. | ред. код]
Німеччина «Баварія» (Мюнхен) Мексика «УАНЛ Тигрес»
Суперник Результат Клубний чемпіонат світу 2020 Суперник Результат
— Другий раунд Південна Корея «Ульсан Хьонде» 2–1
Єгипет «Аль-Аглі» (Каїр) 2–0 Півфінал Бразилія «Палмейрас» 1–0

Перебіг матчу

[ред. | ред. код]

Фінал почав обережно, але з явною перевагою «Баварії». Вже на 18-ій хвилині вона втілилася в забитий м'яч Йозуа Кімміх, який незабаром був скасований VAR через Роберта Левандовського, який стояв на шляху м'яча, перебуваючи при цьому в офсайді[19]. Німецька команда надалі продовжила тиск, але так до перерви забити і не зуміла.

В середині другого тайму мюнхенці такі реалізували свою перевагу. Йозуа Кімміх віддав навісну передачу на Левандовського, від якого в боротьбі з голкіпером м'яч відлетів до Бенжамена Павара, що і добив м'яч у порожні ворота[20].

Мексиканці на чолі з найкращим бомбардиром турніру Андре-П'єр Жиньяком намагалися огризатися, але всі атаки розбивалися об оборону мюнхенського гранда. У свою чергу, підопічні Фліка могли подвоїти перевагу, але м'яч після удару Корентена Толіссо і сейва голкіпера «Тигрес» Науеля Гусмана влучив у штангу, а згодом удар Дугласа Кости з забійної позиції влучив прямо в голкіпера «тигрів». В результаті фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу європейців[21].

Матч

[ред. | ред. код]
11 лютого 2021
21:00 AST
Баварія (Мюнхен) Німеччина 1–0 Мексика УАНЛ Тигрес
Бенжамен Павар Гол 59'
Протокол
«Баварія»[22]
УАНЛ[22]
ВР 1 Німеччина Мануель Ноєр (к)
ПЗ 5 Франція Бенжамен Павар Гол 59'
ЦЗ 4 Німеччина Ніклас Зюле
ЦЗ 21 Франція Лукас Ернандес
ЛЗ 19 Канада Альфонсо Дейвіс
ЦП 6 Німеччина Йозуа Кімміх
ЦП 27 Австрія Давід Алаба
АП 10 Німеччина Лерой Сане Замінений на 73-ій хвилині 73'
ПП 29 Франція Кінгслі Коман Замінений на 73-ій хвилині 73'
ЛП 7 Німеччина Серж Гнабрі Замінений на 64-ій хвилині 64'
НП 9 Польща Роберт Левандовський Замінений на 73-ій хвилині 73'
Заміни:
ВР 34 Німеччина Лукас Шнеллер
ВР 39 Німеччина Рон-Торбен Гоффманн
ЗХ 20 Франція Буна Сарр
ПЗ 22 Іспанія Марк Рока
ПЗ 24 Франція Корентен Толіссо Вийшов на заміну на 64-ій хвилині 64'
ПЗ 28 Португалія Тьягу Данташ
ПЗ 42 Англія Джамал Мусіала Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
НП 11 Бразилія Дуглас Коста Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
НП 13 Камерун Ерік Максім Шупо-Мотінг Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
Головний тренер:
Німеччина Ганс-Дітер Флік
ВР 1 Аргентина Науель Гусман
ПЗ 28 Мексика Луїс Родрігес ЖК 69' Замінений на 80-ій хвилині 80'
ЦЗ 13 Мексика Дієго Реєс
ЦЗ 3 Мексика Карлос Сальседо
ЛЗ 29 Мексика Хесус Дуеньяс ЖК 42'
ПП 20 Мексика Хав'єр Акіно
ЦП 5 Бразилія Рафаел Каріока ЖК 90'
ЦП 19 Аргентина Гвідо Пісарро (к)
ЛП 23 Колумбія Луїс Кіньйонес
НП 32 Парагвай Карлос Гонсалес
НП 10 Франція Андре-П'єр Жиньяк
Заміни:
ВР 35 Мексика Хуан Пабло Чавес
ВР 50 Мексика Артуро Дельгадо
ЗХ 4 Мексика Уго Аяла
ЗХ 14 Мексика Хуан Санчес
ЗХ 18 Мексика Альдо Крус
ЗХ 21 Колумбія Франсіско Меса
ЗХ 43 Мексика Ерік Авалос
ПЗ 8 ��квадор Хордан Сьєрра
ПЗ 17 Уругвай Леонардо Фернандес
ПЗ 22 Мексика Раймундо Фульхенсіо
НП 33 Колумбія Хуліан Кіньйонес Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
НП 52 Мексика Патрік Огама
Головний тренер:
Бразилія Рікардо Ферретті

Гравець матчу:
Йозуа Кімміх («Баварія»)[1]

Помічники арбітра:[2]
Ніколас Таран (Уругвай)
Річард Тринідад (Уругвай)
Четвертий арбітр]]:[2]
Едіна Алвес Батіста (Бразилія)
Резервний помічник арбітра:[2]
Неуза Бак (Бразилія)
Відеоасистент арбітра:[2]
Хуліо Баскуньян (Чилі)[note 2]
Помічник відеоасистента:[2]
Хаміс аль-Маррі (Катар)[note 2]

Регламент[24][25]

  • 90 хвилин.
  • 30 хвилин овертайму при необхідності.
  • Серія післяматчевих пенальті, якщо рахунок залишається рівним.
  • Дванадцять запасних.
  • Не більше п'яти замін, з доданням шостої заміни у випадку екстра-таймів.[note 3]
  • Максимум одна заміна через струс мозку у гравця не залежно від використаних замін до того.

Статистика

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Баварія» також кваліфікувалась на Міжконтинентальний кубок у 1974 і 1975 роках, але відмовлялась від участі.[7]
  2. ↑ а б Першочергово Ніколас Галло з Колумбії мав бути відеоасистентом арбітра у цьому матчі, а Хуліо Баскуньян його помічником[23]. Однак пізніше Галло був відсторонений від матчу, через що Баскуньян став відеоасистентом, а Хаміс аль-Маррі з Катару його помічником[2].
  3. ↑ Кожній команді було надано лише три слоти для можливості зробити заміни, з четвертою можливістю в додатковий час, за винятком замін, здійснених у перерві між таймами, до початку додаткового часу та в перерві в додатковому часі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Joshua Kimmich of FC Bayern Muenchen poses with the Alibaba Cloud Match Award after the FIFA Club World Cup Qatar 2020 Final between FC Bayern Muenchen and Tigres UANL at the Education City Stadium on February 11, 2021 in Doha, Qatar. Getty Images. 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж Start list – Final – FC Bayern München v Tigres UANL (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-11 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Match Facts: Final – FC Bayern München v Tigres UANL. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  4. ↑ FIFA Club World Cup Qatar 2020: Match schedule (PDF). FIFA. 21 січня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  5. ↑ Fernando Duarte (19 грудня 2019). Liverpool vs Flamengo: Who are Brazilian Club World Cup finalists? (англ.). BBC Sport. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ Pavard completes sextuple for dominant Bayern. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  7. ↑ Lawrence, Jeff (11 лютого 2015). The decline, fall and rebirth of the Intercontinental Cup. These Football Times. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  8. ↑ FIFA Council approves key organisational elements of the FIFA World Cup (Пресреліз). FIFA. 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.[недоступне посилання]
  9. ↑ Education City, Ahmad Bin Ali and Khalifa International to host FIFA Club World Cup matches. FIFA. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  10. ↑ New FIFA Club World Cup champions to be crowned at Khalifa International Stadium. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 грудня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  11. ↑ Education City Stadium completed. Gulf Times. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
  12. ↑ Education City Stadium to host FIFA Club World Cup Qatar 2020 final. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.[недоступне посилання]
  13. ↑ New FIFA Club World Cup champions to be crowned at Khalifa International Stadium. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2020.
  14. ↑ Lewandowski: Bayern can complete one of football's biggest achievements. ФІФА. 7 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  15. ↑ Боатенг покинул расположение «Баварии» на КЧМ из-за смерти бывшей девушки. Они расстались в начале февраля. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  16. ↑ «Бавария» подтвердила коронавирус у Мюллера: «Он изолирован. Других зараженных нет». UA.Tribuna.com. Процитовано 11 лютого 2021.
  17. ↑ Mit diesem Kader reist der FC Bayern zur Klub-WM nach Katar [FC Bayern travels to the Club World Cup in Qatar with this squad]. FC Bayern Munich (нім.). 5 лютого 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  18. ↑ Leme de Arruda, Marcelo; Di Maggio, Roberto (10 січня 2020). FIFA Club World Cup. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
  19. ↑ Гол Киммиха «Тигрес» отменен с помощью ВАР из-за офсайда. Судья решил, что Левандовски мешал вратарю. UA.Tribuna.com. Процитовано 11 лютого 2021.
  20. ↑ ВІДЕО. Момент, який приніс титул! Переможний гол Баварії мексиканцям. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  21. ↑ Бавария — Тигрес 1:0 Видео гола и обзор финала КЧМ. football.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  22. ↑ а б Tactical Line-up – Final – FC Bayern München v Tigres UANL (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-11 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Fédération Internationale de Football Association [@fifamedia] (10 лютого 2021). Referee designations FCWC 2020 – Final (Твіт). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021 — через Твіттер.
  24. ↑ FIFA Club World Cup Qatar 2020 Regulations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  25. ↑ FIFA to trial concussion substitutes at FIFA Club World Cup. ФІФА. 8 січня 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  26. ↑ Match report, half-time – Final – FC Bayern München v Tigres UANL (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-11 у Wayback Machine.]
  27. ↑ а б Match report – Final – FC Bayern München v Tigres UANL (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 лютого 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-11 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фінал_клубного_чемпіонату_світу_з_футболу_2020&oldid=43924884