Тійт Куузік

Тійт Куузік
ест. Tiit Kuusik каз. Куузик Тийт
Основна інформація
Дата народження	11 (24) вересня 1911 або 11 вересня 1911(1911-09-11)
Місце народження	Пярну, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1]
Дата смерті	15 серпня 1990(1990-08-15) (78 років) або 1990
Місце смерті	Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Громадянство	Російська імперія  Естонія  СРСР
Професії	оперний співак
Освіта	Естонська академія музики та театру
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал[d]
Нагороди

Тійт Куузік (ест. Tiit Kuusik; справжнє ім'я Дітріх Янович Куузік; 1911–1990) — естонський, радянський оперний співак (баритон), педагог. Народний артист СРСР (1954). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1950, 1952)^[2].

Дітріх Куузік народився 29 серпня 1911 року в Пернові (нині — Пярну, Естонія). Виріс у Пярну, де здобув середню освіту в гімназії для хлопчиків. Виступав у шкільному танцювальному оркестрі, граючи на скрипці, віолончелі та ударних музичних інструментах, співав у шкільному хорі хлопчиків. Після закінчення гімназії брав уроки співу у викладача вокалу Олени Ребасельт. У 1938 році закінчив Талліннську консерваторію (нині Естонська академія музики та театру) за класом Олександра Ардера.

У 1938—1940 роках — соліст Віденської Фольксопер (Австрія)^[2]. У 1942—1943 роках — соліст Кассельської опери (Німеччина).

У 1940–1941 і в 1944 — 1988 роках — соліст Театру «Естонія» (з 1949 — Естонський театр опери та балету, нині Національна опера «Естонія») в Таллінні. Виконав партії у 46 операх та одній опереті.

Виступав як соліст Естонського національного чоловічого хору.

Вів концертну діяльність. Виступав як камерний співак, будучи одним із найкращих інтерпретаторів естрадної камерної музики. У його репертуарі понад 600 пісень та романсів, твори Франца Шуберта, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса, Петра Чайковського, Сергія Рахманінова , Яна Сибеліуса, Евальда Aава, Марта Саара, Артура, Еугена та Віллема Каппів, Едуарда Оя, Густава Ернесакса.

Брав участь у виконанні ораторіально-кантатних творів — «Симфонія № 9» Людвіга ван Бетховена, «Uus isamaa» Едварда Гріга, «Створення світу» Йозефа Гайдна, « Carmina Burana» Карла Орфа, «Місячна ораторія» Ейно Тамберга, «Калевіпоег» Торміса Вельйо.

Його перший сольний концерт відбувся у Великій залі Ленінградської філармонії 16 березня 1946 року.

Лауреат багатьох міжнародних конкурсів вокалістів.

Гастролював містами СРСР і за кордоном. Співав у Великому театрі Москви, Шведській королівській опері .

З 1940 року викладав у Талліннській консерваторії (з 1947 — професор). Серед його учнів — Георг Отс, А. Кюльванд, Е. Лєпа, Р. Аланго та А. Роолайд^[2].

Член Театральної спілки Естонії з 1945 року.

Депутат Верховної Ради Естонської РСР 5-го скликання.

Помер 15 серпня 1990 року в Таллінні на 79-му році життя. Похований на Лісовому цвинтарі^[3] .

• Син — Кайдо Куузік^[4]

• 1993 року музично-співацьке товариство "Естонія " заснувало фонд імені Тійта Куузіка для організації та підтримки конкурсів співаків.
• З 1994 року Музично-співоче товариство « Естонія» організує Міжнародний конкурс вокалістів імені Тійта Куузіка.

• Перша премія Міжнародного конкурсу вокалістів у Відні (1938)
• Заслужений артист Естонської РСР (1945)
• Народний артист Естонської РСР (1952)
• Народний артист СРСР (1954)
• Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виконання великої партії в оперному спектаклі «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського
• Сталінська премія другого ступеня (1952) — за виконання партії Раю в оперному спектаклі «Співак свободи» Е. Каппа
• Державна премія Естонської РСР (1949, 1959, 1967)
• Орден Леніна (1956)
• Орден Жовтневої Революції (1986)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
• Орден Дружби народів (1981)
• Орден «Знак Пошани» (1965)^[2]
• медалі

• Куузік Тійт — стаття з Великої радянської енциклопедії.