Том Кюнгакль
Том Кюнгакль | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 21 січня 1992 (32 роки) Ландсгут, Німеччина | |||
Зріст | 188 см | |||
Вага | 89 кг | |||
Позиція | крайній нападник | |||
Кидок | лівий | |||
Клуб ШХЛ Кол. команди |
Шеллефтео АІК «Ландсгут» «Аугсбург Пантерс» «Ніагара АйсДогс» «Піттсбург Пінгвінс» «Нью-Йорк Айлендерс» | |||
Нац. збірна | Німеччина | |||
Драфт НХЛ | 110-й загальний, 2010 Піттсбург Пінгвінс | |||
Ігрова кар'єра | 2009 — зараз | |||
Том Кюнгакль у Вікісховищі |
Том Кюнгакль (нім. Tom Kühnhackl, нар. 21 січня 1992, Ландсгут) — німецький хокеїст, крайній нападник клубу ШХЛ «Шеллефтео АІК». Гравець збірної команди Німеччини.
Двічі ставав володарем Кубка Стенлі.
Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2007 року виступами за молодіжну команду «Ландсгут». В професійному складі «Ландсгута» Том дебютував у сезоні 2008—2009 і провів 42 матчі за цю команду.[1] В ДХЛ Кюнгакль дебютував виступами за «Аугсбург Пантерс». У 2009 році був обраний на драфті імпорту CHL командою «Віндзор Спітфайєрс». За договором він мав би приєднатися до складу команди у сезоні 2009—2010, але через серію отриманих травм йому це вдалося лише в сезоні 2010–11.[2]
2010 року був обраний на драфті НХЛ під 110-м загальним номером командою «Піттсбург Пінгвінс». Сам Том був щасливий цим результатом, оскільки вважав «Пінгвінів» своєю улюбленою кома��дою.[3]
22 березня 2011 року підписав трирічний базовий контракт з «Піттсбург Пінгвінс» загальною вартістю 1,83 мільйона доларів.[4]
4 листопада 2011 року в матчі проти «Кітченер Рейнджерс» Том вдарив ліктем по голові захисника Раяна Мерфі, через що останній отримав травму, а Том п'ятихвилинний штраф. 8 листопада 2011 року президент ОХЛ Девід Бренч заявив, що Кюнгакль за цей випадок буде відсторонений від гри у 20 матчах.
У сезоні 2012—2013 дебютував за «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс», але 2 грудня 2012 року отримав травму плеча.[5]
20 лютого 2016 року він забив свій перший гол у НХЛ, під час гри проти «Тампа-Бей Лайтнінг».
У 2016 році разом з «Пінгвінами» став володарем Кубка Стенлі й став третім німецьким гравцем НХЛ, після Уве Круппа й Денніса Зайденберга, що виграв Кубок Стенлі.[6] У 2017 році Кюнгакль став першим німцем, що двічі виграв Кубок Стенлі, граючи за одну команду.
Був гравцем молодіжної збірної Німеччини, у складі якої брав участь у 27 іграх.
Кюнгакль народився і виріс в Ландсгуті, Баварія, і вперше почав грати в хокей у віці двох років. Його батько Еріх грав у вищих німецьких хокейних лігах з 1968 по 1989 рік і був учасником п'яти Зимових Олімпійських ігор від Західної Німеччини й був названий хокеїстом XX століття в Німеччині.[7]
Кюнгакль був постійним фанатом «Піттсбург Пінгвінс», команди, яка його задрафтувала.[8] Він почав займатися хокеєм у віці п'яти років, продовжуючи сімейну справу — його брат, сестра та тато грали в Німеччині в хокей.
Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
2007–08 | «Ландсгут» U18 | НМЛ | 30 | 21 | 21 | 42 | 97 | 3 | 1 | 1 | 2 | 2 |
2008–09 | «Ландсгут» U18 | НМЛ | 6 | 4 | 3 | 7 | 31 | 7 | 5 | 5 | 10 | 27 |
2008–09 | «Ландсгут» | 2-а ХБун. | 42 | 11 | 10 | 21 | 34 | 6 | 1 | 0 | 1 | 6 |
2009–10 | «Ландсгут» | 2-а ХБун. | 38 | 12 | 9 | 21 | 38 | 6 | 0 | 0 | 0 | 2 |
2009–10 | «Аугсбург Пантерс» | ДХЛ | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | — |
2010–11 | «Віндзор Спітфайєрс» | ОХЛ | 63 | 39 | 29 | 68 | 47 | 18 | 11 | 12 | 23 | 10 |
2011–12 | «Віндзор Спітфайєрс» | ОХЛ | 4 | 1 | 3 | 4 | 6 | — | — | — | — | — |
2011–12 | «Ніагара АйсДогс» | ОХЛ | 30 | 7 | 18 | 25 | 29 | 20 | 6 | 5 | 11 | 14 |
2012–13 | «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс» | АХЛ | 11 | 2 | 2 | 4 | 6 | — | — | — | — | — |
2012–13 | «Вілінг Найлерс» | ХЛСУ | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | — | — | — | — | — |
2013–14 | «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс» | АХЛ | 48 | 8 | 2 | 10 | 22 | 2 | 0 | 0 | 0 | 2 |
2013–14 | «Вілінг Найлерс» | ХЛСУ | 16 | 7 | 7 | 14 | 12 | 10 | 6 | 0 | 6 | 6 |
2014–15 | «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс» | АХЛ | 72 | 12 | 18 | 30 | 19 | 8 | 0 | 2 | 2 | 0 |
2015–16 | «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс» | АХЛ | 23 | 7 | 8 | 15 | 18 | — | — | — | — | — |
2015–16 | «Піттсбург Пінгвінс» | НХЛ | 42 | 5 | 10 | 15 | 24 | 24 | 2 | 3 | 5 | 0 |
2016–17 | «Піттсбург Пінгвінс» | НХЛ | 57 | 4 | 12 | 16 | 18 | 11 | 1 | 1 | 2 | 4 |
Усього в ДХЛ | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | — | ||
Усього в НХЛ | 99 | 9 | 22 | 31 | 42 | 35 | 3 | 4 | 7 | 4 |
Рік | Команда | Турнір | І | G | A | О | ШХ |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2008 | Німеччина | WHC17 | 5 | 4 | 1 | 5 | 2 |
2009 | Німеччина | WHC17 | 5 | 4 | 3 | 7 | 2 |
2009 | Німеччина | U18 | 6 | 1 | 1 | 2 | 4 |
2010 | Німеччина | U18 (I Див.) | 5 | 4 | 2 | 6 | 2 |
2011 | Німеччина | МЧС | 6 | 1 | 0 | 1 | 16 |
Молодіжна збірна | 27 | 14 | 7 | 21 | 26 |
- ↑ Tom Kühnhackl. Elite Prospects. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Kuhnhackl to join Spits next season. 1 березня 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Penguins Day 2 Draft Picks. NHL.com (амер.). Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Penguins Sign Draft Pick Kuhnhackl. NHL.com (амер.). Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Getting to Know: Tom Kuhnhackl. NHL.com (амер.). Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Tom Kuhnhackl celebrates with Cup in Germany. NHL.com (амер.). Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ canada.com - Page Not Found. Canada.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Life-Long Penguins Fan Kuehnhackl Prepares For North American Migration. NHL.com (амер.). Процитовано 21 березня 2018.
- Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Eurohockey.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database
- Народились 21 січня
- Народились 1992
- Уродженці Ландсгута
- Німецькі хокеїсти
- Гравці збірної Німеччини з хокею
- Володарі Кубка Стенлі
- Хокеїсти «Ландсгута»
- Хокеїсти «Аугсбург Пантерс»
- Хокеїсти «Ніагара АйсДогс»
- Хокеїсти «Піттсбург Пінгвінс»
- Хокеїсти «Нью-Йорк Айлендерс»
- Хокеїсти «Шеллефтео»
- Хокеїсти АХЛ
- Хокеїсти ліги Східного узбережжя
- Задрафтовані «Піттсбург Пінгвінс»
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 2022