Того, хто йде, важко спинити

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Ця стаття містить забагато цитат або задовгі цитати[en] як для енциклопедичної статті. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю[en], переписавши факти з цитат як підтверджену джерелами оригінальну прозу. Розгляньте перенесення прямих цитат до Вікіцитат.

Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення. (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])

"Того, хто йде, важко спинити" - літературно - художне видання Сергія Мартинюка (Світогора Лелеко), що було побачило світ в Видавничому Центрі "Просвіта" 2020 року.

Цією книгою письменник Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко) започатковує новий літературний проект "Напиши спогади".^[1]

Видання здійснене завдяки сприянню Олександра Сопівника. Редактор видання - Іван Ющук. Макетування і верстка Михайло Сопівник. Набір Георгій Лук'янчук, Світлана Злочевська.

Книга налічує сім розділів і восьмий - Світлини з сімейного архіву.

• Узори Української долі.
• Коріння Роду, або нашого насіння ніхто не викоренить.
• Босоноге дитинство, або вір у себе.
• Мої університети.
• "Я вірю і сподіваюся" (стаття в "Слові Просвіти")
• З вірою в щасливу долю України, або зерна доброти.
• Заключне слово, або Пишаюся, що я Українець.

На оформленні обкладинки використано гравюру художника Василя Лопати. На зворотній стороні обкладинки: малюнок лелеки, який правою ногою тримає колесо, лівою ногою стоїть на дубовій гілці, а голова з піднятим напіврозкритим дзьобом вгору в обрамлені сонця закликає до гідності і свободи. Зліва від лелеки червоний знак безкінечності життя і смерті. Кольори: тулуб Лелеки чорний колір, дубова гілка, ноги і дзьоб лелеки, колесо і сонце червоний колір. Це особистий знак-талісман письменника Сергія Мартинюка (Світогора Лелеко). Внизу цитата написана почерком Сергія Мартинюка: "Літопис любить тих, хто його творить, а не тільки вивчає.Творімо новітній літопис України!"

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

З анотації до книги: "Кожна людська доля в сьогоденні вписана в Український сучасний літопис. Є доля героїчна, і є трагічна. Та чи знаємо ми, сучасники ці різні долі своїх дідів і батьків? Щось знаємо, а щось не хочемо знати. А треба знати, бо у кожної людини є батьківська земля, де вона вперше побачила світ і куди може повернутися в хвилини радості, і в час невдач. Книга Сергія Мартинюка "Того, хто йде - важко спинити" розкриває долю, життя і головну рису міцності характеру українців. Це нескореність і віра в себе. Де б не був, ким би не був - політиком чи водієм, науковцем чи вчителем, артистом чи вантажником - завжди Україна була в серці. Нас можна завоювати, але підкорити - ніколи. Такими ми були, є, і такими будемо. Друзі, приєднуйтесь до проекту "Напиши спогади". Літопис любить тих, хто його творить, а не тільки вивчає. Творімо новітній літопис України разом. Ми маємо бути Ми!"

В книзі автор поєднує долі двох молодих хлопців з різних куточків України. Віктора Поліщука уродженця села Жеребково, Ананьївського району, Одеської області і Павла Сопівника уродженця села Блищанка, Заліщицького району, Тернопольської області. Віктор Поліщук і Михайло Сопівник однолітки і дитинство припало на повоєний час. Час розрухи і голодомору, приниження селян і закріпачення їх по селах. Діти сироти, без прав і надії на майбутне. Але вони вижили, вивчились і відновили Незалежність України. В заключному слові головний герой спогадів Михайло Сопівник говорить пророчі слова: "Шановний читачу цих спогадів. Хочу підкреслити, що така доля була в майже всього мого покоління - дітей війни. І попри все, ми виросли, вистояли при всіх негараздах. Та головне відбулися як люди і здобули Незалежність нашої неньки України. Слава Україні!"

Історія написання проста. У нас вкрай мало мемуарної літератури. Тому і зародилась ідея написання цих спогадів.

Книга Сергія Мартинюка "Того, хто йде, важко спинити" - Київ, Видавничий Центр "Просвіта", 2020, 94 с., ISBN 978-617-7201-85-3

Офіційної презентації книги "Того, хто йде, важко спинити" в зв'язку з епідемією короновірусу не було. Презентація запланована на весну 2022 року.

1. ↑ https://litukraina.com.ua/2021/02/04/sergij-martinjuk-togo-hto-jde-vazhko-spiniti/