Тимофєєв Сергій Михайлович
Сергій Михайлович Тимофєєв | |
---|---|
рос. Сергей Михайлович Тимофеев | |
Народження | 25 серпня 1894 Саратов, Саратовська губернія, Російська імперія |
Смерть | 2 жовтня 1972 (78 років) Москва, СРСР |
Поховання | Введенське кладовище |
Національність | росіянин |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1919—1948 |
Звання | Генерал-майор |
Командування | Київське танко-технічне училище 2-ге Саратовське танкове училище |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Сергі́й Миха́йлович Тимофє́єв (1894, Саратов—1972, Москва) — радянський воєначальник, генерал-майор танкових військ (09.11.1941).
У 1914 році закінчив 1-й курс Московського будівельного технікуму. У 1916 році закінчив Саратовську школу прапорщиків.
У лавах Червоної армії з лютого 1919 року — начальник кулеметної команди 1-го Московського караульного батальйону. У 1920 році закінчив Вищу бронетанкову школу. Учасник громадянської війни в Росії, перебував на командних посадах.
З вересня 1925 по жовтень 1926 року — слухач Вищої тактично-стрілецької школи командного складу РСЧА ім. III Комінтерну («Постріл»).. Член ВКП(б) з 1926 року.
З жовтня 1926 року — командир 3-го автобронедивізіона. З лютого 1928 року — помічник начальника відділу бойової підготовки штабу Московського військового округу. З жовтня 1929 року — для доручень при інспекторі броневих сил РСЧА, а з грудня того ж року — помічник начальника 1-го відділення навчально-стройового відділу Управління механізації і моторизації РСЧА.
У 1932 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе.
З жовтня 1934 року — начальник штабу Московської танко-технічної школи, а з квітня 1936 року — помічник начальника цієї школи з навчально-стройової частини. У грудні 1935 року присвоєне військове звання полковник.
З серпня 1938 року обіймав посаду начальника автобронетанкових військ Приволзького військового округу.
З травня по грудень 1941 року — начальник автобронетанкового відділу 21-ї армії Південно-Західного фронту.
З грудня 1941 по червень 1942 року — заступник командувача 38-ю армією Південно-Західного фронту по автобронетанковим військам. Був контужений.
У липні — листопаді 1942 року — начальник Київського танко-технічного училища імені Маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенка.
З 1943 року — начальник 2-го Саратовського танкового училища.
У травні 1948 року генерал-майор танкових військ С. М. Тимофєєв звільнений у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Введенському кладовищі[1].
Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), двома орденами Червоного Прапора (06.11.1941, 03.11.1944), орденами Червоної Зірки (15.12.1943), «Знак Пошани» (1937), югославським орденом «За заслуги перед народом» 1-го ступеня (1946) і медалями.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 серпня
- Народились 1894
- Померли 2 жовтня
- Померли 1972
- Радянські танкісти Другої світової війни
- Генерал-майори (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Уродженці Саратова
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Члени КПРС
- Радянські генерали Другої світової війни
- Начальники КВТІУ
- Померли в Москві
- Поховані на Введенському кладовищі