Тейт Модерн

Тейт Модерн
англ. Tate Modern
51°30′28″ пн. ш. 0°05′58″ зх. д. / 51.507777777778° пн. ш. 0.099444444444444° зх. д. / 51.507777777778; -0.099444444444444
Тип	художня галерея[1] позавідомчий державний органd[2] і національний[3]
Назва на честь	Генрі Тейт[4]
Частина від	Тейт
Країна	Велика Британія[5][3]
Розташування	Велика Британія Лондон
Адреса	SE1 9TG  Bankside, London, SE1 9TG[1]
Архітектор	de Meurond
Засновник	Генрі Тейт[6]
Засновано	2000
Відкрито	11 травня 2000
Відвідувачі	6 098 340 осіб (2019)[7] 1 156 037 осіб (2021)[8]
Директор	Роланд Руддd[10]
Сайт	tate.org.uk/visit/tate-modern
Тейт Модерн (Велика Британія)
Тейт Модерн у Вікісховищі

Тейт Модерн (англ. Tate Modern) — національна галерея міжнародного модерністського й сучасного мистецтва в центрі Лондона, входить до групи галерей Тейт. Відкрита у 2000 в будівлі колишньої Банксайд електростанції у лондонському бюро Саутерк. Тут представлені твори світового сучасного мистецтва із колекції Тейт, створені з 1900 дотепер.

Тейт Модерн є найбільш відвідуваною галереєю модерністського мистецтва у світі, у 2009 році її відвідало приблизно 4,7 млн відвідувачів на рік.

Тейт Модерн займав шосте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та друге місце серед британських музеїв. Музей у 2019 році мав майже 6,1 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,4 млн. осіб, у 2021 році – 1,2 млн. Однак, у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Тейт Модерн, чисельність відвідувань збільшилась до 3,9 млн.^[12]

Будівля колишньої електростанції Бенксайд на березі Темзи, в якій нині розташовується Тейт Модерн, була зведена за два етапи впродовж 1947—1963 років за проєктом Джайла Гілберта Скотта, який був також архітектором електростанції Баттерсі, Ліверпульського собору, університетських бібліотек Оксфорда і Кембриджа, моста Ватерлоо і автором відомої британської червоної телефонної будки. Після закриття електростанції будівлю переобладнали для розміщення галереї.^[13]

Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

• 
  Рейчел Уайтред. «EMBANKMENT», ноябрь 2005
• 
  Карстен Хьоллер. «Test Site^[en]», окт. 2006
• 
  Доріс Сальседо. «Shibboleth^[en]», окт. 2007
• 
  Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2010
• 
  Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011
• 
  Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011

Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

• 
  Робер Делоне, 1912, Вікна відкриваються одночасно (перша частина, третій мотив), олійна фарба по полотну, 45.7 x 37.5 см
• 
  Хуан Ґріс, 1914, Жалюзі, коллаж та олійна фарба по полотну, 92 × 72.5 см
• 
  Ернст Людвіг Кірхнер, 1909/1926, Ті, що купаються, поблизу Моріцбургу
• 
  Пауль Клее, 1921, Пригоди дівчини, акварель по паперу, 43.8 × 30.8 см
• 
  Пауль Клее, 1935, Вальпургієва ніч
• 
  Робер Делоне, 1934, Нескінченний ритм
• 
  Казимир Малевич. Динамический супрематизм № 57 (1915—1916). В 1975 году картина была изъята Министерством культуры СССР из запасников Третьяковской галереи с неизвестными целями, исчезла на три года, а в 1978 году была куплена для собрания Галереи Тейт
• 
  Albert Gleizes, 1911, Portrait de Jacques Nayral, oil on canvas, 161.9 x 114 cm. This painting was reproduced in Fantasio: published 15 October 1911, for the occasion of the Salon d'Automne where it was exhibited the same year.
• 
  Клод Моне, 1916, Water-Lilies

• About Tate Modern (англ.)

• Офіційний сайт Тейт Модерн

Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.