Степанов Сергій Олександрович
| Степанов Сергій Олександрович | |
|---|---|
| Народився | 1894 |
| Помер | 27 грудня 1937 |
| Діяльність | керівник |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |  |
Сергій Олександрович Степанов (1894 — розстріляний 28 грудня 1937, місто Київ) — радянський господарський діяч, директор Миколаївського суднобудівного заводу імені Марті. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в червні — грудні 1937 р.
Працював робітником мостового цеху, розмітником Сормовського заводу в місті Нижньому Новгороді.
Член РСДРП(б) з 1913 року. Вів активну революційну діяльність на Сормовському заводі, двічі заарештовувався царською поліцією.
З 1917 року — член Сормовського комітету РСДРП(б) міста Нижнього Новгорода, член Нижньогородського губернського комітету РКП(б). Вибирався членом президії Нижньогородської губернської ради народного господарства.
У 1920—1921 роках — голова Херсонської (Миколаївської) губернської ради народного господарства.
У 1922—1926 роках — головний інженер Миколаївського суднобудівного заводу імені Марті (колишнього заводу «Наваль»)[1].
З 1926 року — директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.
У 1934—1937 роках — директор Миколаївського суднобудівного заводу імені Марті.
У листопаді 1937 року заарештований органами НКВС. Рішенням військової колегії Верховного суду СРСР у місті Києві від 27 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Розстріляний наступного дня.
Посмертно реабілітований 10 березня 1956 року.
- орден Трудового Червоного Прапора УСРР (29.03.1926)[2]
- ↑ Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Миколаївська область. Книга 1.– Київ — Миколаїв: Світогляд, 2005. — 870 с. — ISBN 966-8837-07-Х — С. 329
- ↑ * Куценко А. М., Смирнов Ю. Д. Ордена советских республик. — Донецк: Редакционно-издательское предприятие «Лебєдь», 1996. — 400 с. — ISBN 5-7707-5732-9. — С. 122 (рос.)
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |