Сонька — Золота Ручка (телесеріал)
«Сонька — Золота ручка» | |
|---|---|
| Жанр | кримінальна мелодрама |
| Режисер | Мережко Віктор Іванович |
| Продюсер | Володимир Досталь |
| Сценарист | Віктор Мережко |
| У головних ролях | Мікульчина Анастасія Олександрівна |
| Оператор | Андрій Вакорін |
| Композитор | Дмитро Смирнов |
| Тривалість | 45 хв.[1] |
| Мова | російська |
| Країна |  Росія |
| IMDb | ID 1034424 |
«Сонька — Золота ручка» — російський дванадцятисерійний телевізійний художній фільм, знятий у 2007 році режисером Віктором Мережко. Фільм розповідає про аферистку та шахрайку кінця XIX століття Софію Блювштейн (Шейндля Соломоніак). Серіал демонструвався в Україні у жовтні 2007 року каналом 1+1[2].
Серіал розповідає про історію життя аферистки, королеви злодійського світу 1870-х років Соньку на прізвисько «Золота ручка», кримінальний талант, якої перетворив її життя на небезпечну гру. Довгий час жінка «гастролювала» як Російською імперією, так і за межами країни, вражаючи злодійською винахідливістю, тікаючи від переслідування поліції. Захоплення, любов і зрада стали неминучими атрибутами її життя. А перебування на каторзі — закономірним завершенням долі.
Тему фільму підказав продюсер Володимир Досталь. Режисер серіалу Віктор Мережко назвав фільм поверненням до «достоєвщини»[3].
Зйомки проходили в Санкт-Петербурзі, Одесі, Ялті, Карелії. На роль Соньки пробувалися понад 70 актрис[4] За час зйомок тільки для Анастасії Микульчіної було пошито 50 костюмів. Тому кожна серія обходилася замовникам у 250 тисяч доларів[5].
У 2010 році вийшло продовження серіалу — «Сонька. Продовження легенди». Серіал з 27 лютого 2010 року прпотягом чотирьох тижнів демонструвався на телеканалі ТРК "Україна"[6]
- Анастасія Мікульчина — Софія Блювштейн (Сонька на прізвисько «Золота ручка»), шахрайка
- Ганна Банщикова — Фейга, сестра Соньки
- Богдан Ступка — Лейба Соломоніак, батько Соньки (‡)
- Зоя Буряк — Євдокія, мачуха Соньки
- Ірина Алфьорова — пані Олена, кравчиня
- Ірина Шевчук — пані Марія
- Олег Басилашвілі — Левіт Лазаревич Санданович, старий авторитетний злодій
- Ігор Ботвін — Міхель Блювштейн
- Іван Бортник — штабс-капітан Горєлов
- Віктор Мережко — «Мамай», глава кримінальної організації «Червоний валет»
- Дмитро Нагієв — Солодов, комендант Сахалінської каторги
- Світлана Крючкова — одеська бандерша
- Лариса Мальованна — Варвара Тихонівна, генеральша (‡)
- Зіновій Високовський — одеський злодій
- Віталій Кузьмін — підпоручик Горожанський
- Роман Нечаєв — граф Орловський
- Андрій Толубєєв — «Мотя Бессарабський» (Матвій Абрамович), глава злодіїв в Одесі
- Сергій Перегудов — «Володя Кочубчик» (Вольф Бромберг), одеський марвіхер
- Денис Старков — Сеня Ясний
- Ірина Соколова — Блювштейн-мати
- Микола Мартон — Блювштейн-батько
- Анастасія Мельникова — Груня Гудзенко, каторжанка
- Валерій Кухарешин — Філіп Гарро
- Михайло Карпенко — «Красунчик», злодій
- Леонід Ніценко — Хлєбніков, власник ювелірного магазину
- Юрій Лопарьов — блатний
- Леонід Неведомський — Соболєв, поліцмейстер
- Ірина Основіна — «Галя Пузата», господиня борделя на Дерибасівській
- Віктор Смирнов — пристав Тринько
- Роман Громадський — градоначальник
- Олена Драпеко — старший конвоїр
- Юрій Бєляєв — Влас Михайлович Дорошевич, письменник
- Зінаїда Шарко — «Манька Портова», стара одеська злодійка
- Андрій Феськов — Іван Студепецький, продавець ювелірного магазину
- Станіслав Концевич — пан Казимир Тобольський, польський комерсант
- Сергій Мурзін — Артур, московський злодій
- Андрій Шарков — Абрам Циммерман, господар ювелірної крамниці
- Данило Лавренов — Мойша Циммерман
- Зоя Виноградова — господиня хати (вдова декабриста)
- Андрій Кузнєцов — слідчий
- Юрій Лазарєв — слідчий
- 71 актриса пробувалась на роль головної героїні. Режисер Віктор Мережко свій вибір зупинив на Анастасії Мікульчиній.
- 50 костюмів пошито тільки для Соньки! Більшість - дорогі, розкішні, під XIX століття.
- 300 осіб залучено лише в масовці.
- 12 серій зняли про знамениту авантюристку.
- 5 мільйонів рублів - приблизно таку суму заробила на своїх махінаціях знаменита авантюристка за приблизними підрахунками[7]..
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ «Сонька Золотая Ручка» [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Виктор Мережко довёл Дмитрия Нагиева до слёз. Газета «Комсомольская правда» (25 мая 2007 года) // roman-chuk.narod.ru
- ↑ «Сонька — Золотая ручка» | Главная [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] // sonkafilm.ru
- ↑ Во время съёмок Микульчина чуть не сошла с ума. [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.] // zador.com.ua
- ↑ Анастасия Микульчина: "Сонькой Золотой Ручкой меня в детстве звал папа" [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Сонька Золотая Ручка приняла крещение на каторге [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- «Сонька — Золотая ручка» на сайті IMDb (англ.) (англ.) «Сонька — Золотая ручка» на сайті IMDb (англ.)
- «Сонька — Золота ручка». [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] Офіційний сайт // sonkafilm.ru
- «Сонька — Золота ручка». [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
- Сонька. [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.) // ezhe.ru
- ВІДЕО. Документальний фільм «Сонька — Золота ручка. Кінець легенди» (2007 рік). [Архівовано 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] Телеканал «Росія» // russia.tv
