Собко Сергій Станіславович

Зовнішні відеофайли
	Сергій Собко, інтерв'ю (фільм "Рейд") на YouTube

Зовнішні зображення
	Президент України П.Порошенко вручає С.Собку нагородні атрибути звання Герой України, 23.03.2015

Сергій Станіславович Собко
Сергій Станіславович Собко;
Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження	11 липня 1984 (40 років); Літин, УРСР
Громадянство	Україна
Alma Mater	ОІСВ
Військова служба
Роки служби	2005—т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Війни / битви	Міжнародні сили з підтримки миру в Косові; Війна на сході України Бої за Савур-Могилу; Рейд 95-ї бригади; Бої за Дебальцеве;
Командування
2021—досі	Шаблон:КТрО, Начальник управління підготовки штабу ТрО
2017—2019	128 ОГШБр, командир
??—2017	30 ОМБр, заступник командира
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
	Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
	Собко Сергій Станіславович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собко.

Сергі́й Станісла́вович Собко́ (нар. 11 липня 1984, Літин, Вінницька область) — бригадний генерал Збройних сил України. До січня 2024 ^[1]начальник штабу — заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ (2022)^[2]. Герой України (2015)^[3]. У 2017—2019 — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Біографія

Народився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин, Вінницької області.

2001 року закінчив із золотою медаллю Літинську середню загальноосвітню школу № 2^[4].

2005 року — Одеський військовий інститут Сухопутних військ (дипломом з відзнакою).

Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у 30-ту окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, яка дислокується у місті Новоград-Волинський (з 2022 — Звягель) Житомирської області, де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до заступника командира бригади.

У 2007—2008 роках виконував миротворчу місію у складі національного контингенту в Косові.

Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення англійської мови (Канада), ведення бойових дій взимку (Норвегія, 2009), курси офіцерів-спостерігачів (військова база Гоенфельс, Німеччина, 2009), підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою (Форт Беннінг, штат Джорджія, США)^[5].

Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста — 2013» у номінації «Військова доблесть»^[6].

У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших вищих навчальних закладів армії США — Командно-штабний коледж армії США у штаті Канзас. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі. Пройшов навчання пізніше (Командно-штабний коледж Збройних Сил США, (Форт Левенворс, США, ступінь Master of Military Art andScience, 2016-2017^[7]).

Мешкав у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, викладає інформатику у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — медсестра районної лікарні.

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України

З початком російської збройної агресії — командир механізованого батальйону 30-ї ОМБр майор Сергій Собко виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції.

27 липня 2014 року батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками 95-ї бригади взяла стратегічний плацдарм Савур-могила. Його батальйон забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і Державної прикордонної служби з оточення біля кордону з Росією на ділянці від Петрівського до Міусинська. Комбат Сергій Собко став одним з героїв фільму «Рейд. Сила нескорених»^[8].

Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території Луганської області.

На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста Дебальцеве, зі своїми бійцями виходив з оточення.

Отримав звання підполковника^[коли?], призначений на посаду заступника командира бригади.

З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до Командно-штабного коледжу армії США, добір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ^[9]^[10]^{[джерело?]}.

З серпня 2017 року — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (нині — окрема гірсько-штурмова бригада).

Станом на червень 2018 — полковник^[11]^[12].

У 2020—2021 рр. критикував «радянщину» сучасних Збройних сил України^[13].

Після створення у січні 2022 року Сил територіальної оборони ЗСУ призначений начальником штабу — заступником командувача Сил ТрО^[14]. На початку повномасштабного вторгнення Росії — один із керівників оборони Києва^{[джерело?]}, військовий комендант міста^[15]. У березні 2022 року присвоєне звання бригадного генерала^[16].

Автор статей про роль піхоти, військове лідерство та професійну військову освіту.

10 січня 2024 стало відомо, що бригадний генерал Сергій Собко залишає Сили ТрО і йде з посади заступника командувача Сил територіальної оборони ^[17].

Нагороди

Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за особисту мужність, самовідданість та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України^[18]
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»
Медаль НАТО «Non Article V»

Примітки

↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 17 січня 2024.
↑ У Збройних силах – три нові бригадні генерали. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
↑ Указ Президента України №164/2015 Про присвоєння С.Собку звання Герой України.
↑ Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
↑ Собко Сергій Станіславович — Герої України. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 червня 2015. [Архівовано 2018-01-11 у Wayback Machine.]
↑ «Гордість міста-2013»: акценти на робітничі професії | ЗВЯГЕЛЬ (укр.). 14 лютого 2014. Процитовано 17 травня 2022.
↑ The U.S. Armored Brigade Combat Team Versus Current Hybrid Threat: How Should the U.S. ABCT be Organized and Equipped to Address the Current Hybrid Threat (англ.). Процитовано 17 січня 2024.
↑ Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд». Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 11 липня 2017.
↑ Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. Українська правда (укр.). Процитовано 17 травня 2022.
↑ Як українських офіцерів навчають за програмою IMET у Сан-Антоніо. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2024.
↑ Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
↑ полковник Сергей Собко. Информационное сопротивление (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018. [Архівовано 2018-06-26 у Wayback Machine.]
↑ В українських військових навчальних закладах й досі панує «радянщина», – Герой України Сергій Собко. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Бригадний генерал Сергій Собко: 100% військовослужбовців, які залучені до ведення бойових дій, мають засоби захисту. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2022.
↑ Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, – ГШ. novynarnia.com (укр.). 27 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Указ Президента України №159/2022 Про присвоєння військових звань.
↑ Бригадний генерал Собко покидає Сили тероборони.
↑ Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»

Джерела

Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23.03.2015 [Архівовано 14 січня 2016 у Archive.is]
Командир механізованого батальйону 30 окремої механізованої бригади майор Сергій Собко — номінант рейтингу популярності «Гордість міста — 2013» [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 11 лютого 2014
Герой України з Літина Сергій Собко добре знає, що таке НАТО [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «20 хвилин. Вінниця», 30 березня 2015
Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили — можливо, хід подій був би інший [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 29 січня 2016
Герой України підполковник Сергій Собко: «Тактика — це теж зброя, що б'є „влучніше“ від гармат» [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Віктор Скрипник. «Голос України», 12 жовтня 2016
Бійці підполковника Сергія Собко вели бої за Савур-Могилу, Дебальцеве та його околиці [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.] // Сергій Жуковський. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 24 лютого 2017

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 149 23 березня 2015	Наступник:
Зубанич Василь Іванович		Порхун Олександр Володимирович

[1] Facebook. www.facebook.com. Процитовано 17 січня 2024.

[2] У Збройних силах – три нові бригадні генерали. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.

[3] Указ Президента України №164/2015 Про присвоєння С.Собку звання Герой України.

[4] Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.

[5] Собко Сергій Станіславович — Герої України. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 червня 2015. [Архівовано 2018-01-11 у Wayback Machine.]

[6] «Гордість міста-2013»: акценти на робітничі професії | ЗВЯГЕЛЬ (укр.). 14 лютого 2014. Процитовано 17 травня 2022.

[7] The U.S. Armored Brigade Combat Team Versus Current Hybrid Threat: How Should the U.S. ABCT be Organized and Equipped to Address the Current Hybrid Threat (англ.). Процитовано 17 січня 2024.

[8] Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд». Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 11 липня 2017.

[9] Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. Українська правда (укр.). Процитовано 17 травня 2022.

[10] Як українських офіцерів навчають за програмою IMET у Сан-Антоніо. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2024.

[11] Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.

[12] полковник Сергей Собко. Информационное сопротивление (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018. [Архівовано 2018-06-26 у Wayback Machine.]

[13] В українських військових навчальних закладах й досі панує «радянщина», – Герой України Сергій Собко. Процитовано 17 травня 2022.

[14] Бригадний генерал Сергій Собко: 100% військовослужбовців, які залучені до ведення бойових дій, мають засоби захисту. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2022.

[15] Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, – ГШ. novynarnia.com (укр.). 27 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.

[16] Указ Президента України №159/2022 Про присвоєння військових звань.

[17] Бригадний генерал Собко покидає Сили тероборони.

[18] Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»

[1]