Славутич (станція)

Станція Славутич Чернігів — Семиходи Південно-Західна залізниця Київська дирекція місто Славутич
Залізничний вокзал Станція Славутич
51°30′54.9″ пн. ш. 30°45′15.7″ сх. д. / 51.515250° пн. ш. 30.754361° сх. д. / 51.515250; 30.754361
Рік відкриття	1930 (94 роки)
Попередня назва	роз'їзд Нерафа
Тип	проміжна
Колій	6
Платформ	3
Форма платформи	прямі
Вулиця	Привокзальна площа
Відстань до Києва, км	247 (до станції Київ-Пасажирський)
Код станції	324718 ?
Код «Експрес-3»	2201242 ?
Супутні послуги
Славутич
Славутич на Вікісховищі

п о р Дільниця Чернігів — Семиходи

Легенда  Ніжин  0 177,5 Чернігів  Горностаївка  1,7 Подусівка р. Білоус М01 9,4 Білоус 16,6 Левковичі 20,4 157,1 Жукотки 27,1 Малійки р. Пакулька 31,9 Демійка Чернігівська область Київська область 36,8 139,7 Славутич Р56 Київська область Чернігівська область 42,4 Селище Лісове 46,4 131,1 Неданчичі р. Дніпро Україна Білорусь 54,8 122,7 Йолча 59,4 Пересадкова 61,5 Капоранка р. Брагінка 65,5 Колибань 68,5 Посудово Білорусь Україна 74,5 Машеве 81,5 Зимовище р. Прип'ять 86,4 91,1 Семиходи ЧАЕС 90,5 87 Янів

Славу́тич — проміжна залізнична станція 3-го класу Київської дирекції Південно-західної залізниці на електрифікованій лінії Чернігів — Семиходи між станціями Жукотки (17 км) та Неданчичі (8 км). Розташована у місті Славутич Вишгородського району Київської області. Поруч зі станцією пролягає адміністративний кордон з Чернігівською областю.

У 1930 році на новозбудованій лінії Чернігів — Овруч було відкрито роз'їзд Нерафа. Внаслідок Чорнобильської катастрофи було ухвалено рішення про будівництво замість міста Прип'ять нового міста для працівників Чорнобильської АЕС та було обрано вільні землі біля роз'їзду Нерафа.

У 1987—1988 роках на місці роз'їзду було збудовано станцію Славутич. У 1988 році електрифіковано лінію до станції Славутич.

На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Київ-Пасажирський, Йолча, Неданчичі, Чернігів та Фастів I^[1].

Станція обладнана високими платформами, звідки крім приміських поїздів вирушають службові електропоїзди Славутич — Семиходи для працівників Чорнобильської АЕС^[2].

З 2 червня 2022 року відновлено рух пасажирських поїїздів між Черніговом та Славутичем. Це стало можливим після відновлення залізничного мосту в Чернігівській області, який був підірваний російськими окупантами 28 лютого 2022 року широкомасштабного російського вторгнення в Україну. В обласному центрі є можливість пересісти на двоповерховий електропоїзд EJ 675, який курсує до Києва. Для цього організована зручна пересадка на приміські електропоїзди. Відновлення логістики залізничного сполучення є надзвичайно важливою через активне повернення населення міста, яке до повномасштабного вторгнення становило 18 тисяч жителів, а також надана можливість відновити в якомога найкоротші строки нормальне життя деокупованої частини північного регіону. Залізничне сполучення Чернігів — Славутич до війни було одним із ключових для місцевого населення. У Славутичі працюють фахівці, що обслуговують Чорнобильську атомну електростанцію^[3].

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Славутич (станція)

• Інформація про станцію Славутич на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху приміських поїздів по станції Славутич. poizdato.net.