Семюел Белкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семюел Белкін
Рабин Белкін як учитель в єшиві в 1938 році
Народився12 грудня 1911(1911-12-12)[1]
Свіслоч, Свіслоцький район
Помер19 квітня 1976(1976-04-19) (64 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна Білорусь
Діяльністьрабин
Alma materRaduń Yeshivad і Mir Yeshiva (Belarus)d
ЗакладУніверситет Єшиваd
Посадаголова єшивиd
Конфесіяюдаїзм

Семюел Белкін (англ. Samuel Belkin; 12 грудня 1911(19111212), Свіслач, Білорусь — 19 квітня 1976, Бронкс, Нью-Йорк) найбільш відомий як другий президент університету «Єшива». Рабин і видатний дослідник Тори, серед його здобутків — керівництво університетом «Єшива» протягом періоду значного розширення[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Белкін народився в 1911 році в Свіслачі Російської імперії (нині Білорусь), навчався в єшивах Слоніма та Міру. Визнаний у молодому віці ілюїєм, генієм, він був висвячений на рабина у віці сімнадцяти років знаменитим Ізраелем Меїром Кааном (Хафец-Хаїм). Також деякий час він навчався в Мірі.

У дитинстві він намагався виїхати з Польщі після того, як у 1919 році став свідком як його батька застрелив поліцейський[3]. Він емігрував до Сполучених Штатів у 1929 році, навчався в Гаррі Остріна Вольфсона в Гарварді і здобув докторський ступінь (що стосувався праць Філона Александрійського) в Університеті Брауна в 1935 році, став одним із перших нагороджених за юдаїку в американських наукових колах. У 1940 році на базі своєї кандидатської дисертації опублікував роботу «Філон і усний закон — філонічне тлумачення біблійного закону щодо палестинської галахи»[4].

Пізніше він вступив на факультет коледжу «Єшива» в Нью-Йорку, де викладав грецьку мову. У 1940 році він став повним професором і того ж року був призначений деканом духовної семінарії рабина Ісаака Ельханана (RIETS). У 1943 році Белкін став президентом коледжу[5]. Під його керівництвом установа розширилася і стала університетом «Єшива» в 1945 році. Бєлкін був провидцем, який перетворив заклад із невеликого коледжу та рабинської семінарії у значну інституцію високого рівня в галузі юдаїки, природничих і соціальних наук, а також гуманітарних наук. За його президентства був відкритий медичний коледж Альберта Ейнштейна як медична школа Університету «Єшива».

Як науковець він опублікував багато праць з єврейського права та елліністичної літерат��ри. Його найбільш значущі опубліковані роботи — «Філон і усний закон» та «На його образі: єврейська філософія людини, виражена в рабинській традиції».

У своїй роботі «На його образ» доктор Белкін описав юдаїзм як демократичну теократію — теократію, оскільки перший принцип єврейської думки описує Царство Бога; і демократію, оскільки Письмовий та усний закон підкреслюють нескінченну цінність кожної людини[4].

Белкін пішов з посади президента університету в 1975 році[6].

Юридична школа імені Бенджаміна Н. Кардозо щороку присуджує нагороду одному випускнику юридичного факультету на честь доктора Белкіна. Нагородою відзначається студент, який є прикладом поєднання передового досвіду в керівництві, вченості та винятковому внеску у зростання та розвиток юридичної школи. Серед попередніх лауреатів премії доктора Семюела Белкіна:

  • 1986 — Марлен Бестерман (англ. Marlene Besterman)
  • 1994 — Френк М. Еспозіто (англ. Frank M. Esposito)
  • 1995 — Магда М. Хіменес (англ. Magda M. Jimenez)
  • 1996 — Томас Гардінг (англ. Thomas Harding)
  • 2000 — Всеволод «Стів» Маскін (англ. Vsevolod "Steve" Maskin)
  • 2001 — Алан Готтхелф (англ. Alan Gotthelf)
  • 2005 — Брендін С. Воррен (англ. Brandyne S. Warren)
  • 2007 — Кімберлі Н. Грант (англ. Kimberly N. Grant)
  • 2008 — Меган ДюПюї Маурус (англ. Meghan DuPuis Maurus)
  • 2013 — Джил Саймон (англ. Jil Simon)
  • 2016 — Франческа Ребекка Акочелла (англ. Francesca Rebecca Acocella)

Белкін помер у 1976 році в Нью-Йорку після хвороби. Йому було 64 роки[7].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Belkin, Samuel. In His Image — The Jewish Philosophy of Man as Expressed in Rabbinic Tradition. London, New York, Abelard-Schuman [1960]
  • Belkin, Samuel. Philo and the Oral Law — the Philonic Interpretation of Biblical Law in Relation to the Palestinian Halakah. Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press, 1940.
  • Belkin, Samuel. The Philosophy of Purpose. New York, Yeshiva University, 1958.
  • Belkin, Samuel. Midrash ha-Shemot be-Filon. [New York, 1956]
  • Belkin, Samuel. Essays in Traditional Jewish thought. New York: Philosophical Library [c. 1956]
  • Belkin, Samuel. Midrash She´elot u-Teshuvot `al Bereshit u-Shemot le-Filon ha-Aleksandroni. New York, 1960.
  • Yeshiva University. Inauguration of Rabbi Samuel Belkin, Ph.D., as President, Tuesday Afternoon, May Twenty-Third, Nineteen Hundred and Forty-Four, at Three O'clock, in the Nathan Lamport Auditorium. Easton, Pa., Printed by Mack Printing, 1945.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Samuel Belkin. The Museum of the Jewish People at Beit Hatfutsot. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2008. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Samuel Belkin, Rabbi William G. Braude, Proceedings of the American Academy for Jewish Research, Vol. 44, 1977 (1977), pp. xvii-xx in JSTOR, American Academy for Jewish Research.
  4. ↑ а б Jewish Virtual Library, Samuel Belkin.
  5. ↑ Elected as President Of Yeshiva at Age of 32. New York Times. 29 червня 1943. с. 17. Процитовано 18 листопада 2016.
  6. ↑ Spiegel, Irving (9 вересня 1975). Belkin, Citing Illness, Resigns as Yeshiva President. New York Times. с. 29. Процитовано 18 листопада 2016.
  7. ↑ Spiegel, Irving (19 квітня 1976). Samuel Belkin of Yeshiva Dies. New York Times. с. 30. Процитовано 18 листопада 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семюел_Белкін&oldid=43733541