Сари-Шаган
Сари-Шаган | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
46°23′ пн. ш. 72°52′ сх. д. / 46.383° пн. ш. 72.867° сх. д. | ||||
Країна | СРСР і Казахстан | |||
Карта | ||||
Сари-Шаган у Вікісховищі |
Сари-Шаган — військовий полігон в Казахстані, розташований на захід від селища Саришаган та озера Балхаш. З 1996 року орендується Міністерством оборони Російської Федерації.
На території полігону розташовано військовий аеродром «Камбала» і кілька покинутих ґрунтових аеродромів. Через полігон також проходить автомобільна дорога Єкатеринбург — Алма-Ата.
Будівництво полігону було розпочато у 1956 році[1] в зв'язку з розробкою системи протиракетної оборони (ПРО) Система А. Основними критеріями вибору місцевості були, як і при закладанні ракетних полігонів Капустин Яр і Байконур, наявність малозаселеної рівнинної місцевості, велика кількість безхмарних днів.
У часи СРСР займав 81 200 км (у тому числі 49 200 км на території Карагандинської області КазРСР) і мав офіційну назву «��ержавний науково-дослідний та випробувальний полігон № 10» Міністерства оборони СРСР (МО СРСР)[2].
4 березня 1961 року на полігоні експериментальним комплексом ПРО «Система „А“» вперше у світі збито боєголовку балістичної ракети.
У жовтні 1961 року та жовтні 1962 року над полігоном у ході комплексних випробувань, зроблено 5 ядерних вибухів на висотах від 80 км до 300 км.
У 1990-х роках більшість об'єктів полігону виведено з експлуатації та занедбано, у наступні роки їх розграбували мародери, а обладнання демонтовано.
Станом на 2014 рік, через спірний правовий статус покинутих майданчиків полігону, ці території не рекультивовані, захаращені залишками будівель та споруд, забруднені відходами життєдіяльності полігону. У 1996 році підписано договір між урядом Російської Федерації та урядом Республіки Казахстан про оренду випробувального полігону Сари-Шаган[3], за яким Росія брала частину площі полігону в оренду.
Фактично територія полігону не охороняється. Відсутні будь-які позначення меж полігону, немає інформаційних знаків та щитів. Для отримання ж офіційного дозволу, за наявності всіх необхідних документів, потрібні багато місяців. А місцеве населення заробляє собі на життя збираючи брухт і «добуваючи» будматеріали[4][5].
ЗМІ повідомляли про кілька випадків виявлення населенням залишків озброєнь, наприклад про знайдені в 2005 році кинуті бочки з напалмом (радянська військова назва — «вогнесуміш»)[4].
У зв'язку з розвалом радянської оборонної промисловості та у зв'язку зі скороченням обсягів російських програм ПРО та ПКО з кінця 1990-х років випробування ракет на полігоні проводяться лише один-два рази на рік. Зокрема, у грудні 2010 року проведено навчальні стрільби ракетою «Тополь»[6][7]. Регулярну навчальну діяльність на полігоні ведуть військові частини Міністерства оборони Казахстану.
24 жовтня 2012 на полігоні умовну ціль знищив прототип нової російської балістичної ракети з мобільною пусковою установкою РС-26 «Рубіж», запущений з полігону «Капустін Яр» в Астраханській області Росії[8].
4 березня 2014 року міжконтинентальна балістична ракета РС-12М «Тополь», запущена з полігону «Капустін Яр», вразила ціль на полігоні[9].
У 2016 році ратифіковано російсько-казахстанську угоду, яка встановила нові межі полігону, виключивши з нього деякі ділянки[10].
На початку 2017 року проведено модернізацію експериментальної випробувальної бази полігону. Доставлено комплекси оптико-електронних систем наземного базування «Берет-М», оптико-електронні станції траєкторно-вимірювального комплексу «ОЕС ТВК», оптико-електронні станції «Сажень-ТМ», антенні комплекси приймання телеметричної інформації АП-4, сучасні приймальні станції та апаратуру системи єдиного часу.
- ↑ Брошенный меч империи Архівовано жовтень 3, 2018 на сайті Wayback Machine. (фотоотчёт о путешествии по полигону Сары-Шаган, 2008 год)
- ↑ «Владислав Репин. Основные этапы создания ракетно-космической обороны». Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 15 травня 2009.
- ↑ Договор между правительством Российской Федерации и правительством Республики Казахстан об аренде испытательного полигона Сары-Шаган 18 октября 1996. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 17 червня 2007.
- ↑ а б Дремота напалма. Стратегический объект Сары-Шаган (Казахстан) стал бесхозным…. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Как растащили по кирпичикам уникальный военный полигон «Сарышаган» в Казахстане. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Ракета Тополь поразила цель на полигоне в Казахстане. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 6 грудня 2010.
- ↑ Военно-Промышленный Курьер. Фотоархив. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 18 січня 2011.
- ↑ С полигона Капустин Яр произведен успешный испытательный пуск новой МБР. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 24 жовтня 2012.
- ↑ В Астраханской области испытали баллистическую ракету «Тополь». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2014.
- ↑ Автоматизированная система обеспечения законодательной деятельности. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2016.
- Воспоминания о Сары-Шаганском полигоне
- Договор между правительством Российской Федерации и правительством Республики Казахстан об аренде испытательного полигона Сары-Шаган 18 октября 1996
- Дремота напалма. Стратегический объект Сары-Шаган (Казахстан) стал бесхозным…
- Земля после звездных войн. газета «Караван» 100807
- Безнаказанная контрабанда. газета «Караван» 240807
- «ABM AND SPACE DEFENSE» A. Karpenko Nevsky Bastion, No. 4,1999, pp. 2-47
- Калашников Максим, «Сломанный меч Империи»
- Sourcebook on the Okno and Krona Space Surveillance Systems Version of 2007-09-04 (Russia Plans To Improve Outer Space Monitoring Capabilities by Staff Writers Nurek, Tajikistan (RIA Novosti)) Nov 09, 2006
- «Sary Shagan General Overview». Federation of American Scientists
- Encyclopedia Astronautica — «Sary Shagan»
- Заминированная степь (незаконное уничтожение ракет). газета «Караван» 120609[недоступне посилання з Март 2018]
- Коды номерных знаков ТС ВС России
- Кулаков А. Ф. Сборник «Балхашский полигон» К 50 летию орденов Ленина и Красной Звезды ГНИИП-10 ГЛАСНОСТЬ"
- Гарнаев А. Ю.: («Нажатие моего пальца на боевую кнопку…»