Санта-Марія-Майор
Єзуїтські місії регіону Ґуарані: Сан-Іґнасіо-Міні, Санта-Ана, Нуестра-Сеньйора-де-Лорето, Санта-Марія-Майор (Аргентина), Руїни Сан-Мігель-дас-Місойнс (Бразилія) | |
---|---|
Jesuit Missions of the Guaranis: San Ignacio Mini, Santa Ana, Nuestra Señora de Loreto and Santa Maria Mayor (Argentina), Ruins of Sao Miguel das Missoes (Brazil) [1] | |
Світова спадщина | |
27°53′22″ пд. ш. 55°20′42″ зх. д. / 27.889527777778° пд. ш. 55.345° зх. д. | |
Країна | Аргентина Бразилія |
Тип | Культурний |
Критерії | iv |
Об'єкт № | 275 |
Регіон | Латинська Америка і Кариби |
Зареєстровано: | 1983 (7 сесія) |
Санта-Марія-Майор у Вікісховищі |
Санта-Марія-ла-Майор (Поселення Святої Марії Основи) — історичне поселення розташоване в департаменті Санта-Марія, провінції Місьйонес в Аргентині, при приблизні координати 27°53′ пд. ш. 55°20′ зх. д. / 27.883° пд. ш. 55.333° зх. д.. Поселення було одним з місій або редукцій заснованих в 17 столітті єзуїтами в Південній Америці в іспанський колоніальний період.
Єзуїтське поселення (редукція) Санта-Марія-Майор для індіанців племен ґуарані було засновано 1626 року. В 1744 р. в ньому мешкало 993 охрещених індіанців. Воно було покинуте, коли розпочалась військова кампанія іспансько-португальських військ проти місій єзуїтів, а згодом відбулось вигнання Товариства Ісуса з іспанських колоній в 1767 році.
Залишки величних будівель редукції Санта-Марія-Майор були оголошені Всесвітньої спадщиною ЮНЕСКО 1984 року, разом з іншими поселеннями єзуїтів в цьому районі. Руїни в Санта-Марії були більш пошкодженні, і не так добре збереглися, як у Сан-Іґнасіо-Міні (також провінція Місьйонес).