Ріккардо Дзандонаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріккардо Дзандонаї
італ. Riccardo Zandonai
Основна інформація
Повне ім'яітал. Riccardo Antonio Francesco Zandonai
Дата народження28 травня 1883(1883-05-28)[1][2][3] або 30 травня 1883(1883-05-30)[4][5]
Місце народженняРоверето, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія або Borgo Saccod, Роверето, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[1]
Дата смерті5 червня 1944(1944-06-05)[4][5][…] (61 рік)
Місце смертіПезаро, Марке, Королівство Італія[4][1]
Громадянство Австрія
 Королівство Італія
Професіїкомпозитор, диригент, музикознавець
ВчителіП'єтро Масканьї
Жанриопера
Magnum opusFrancesca da Riminid
У шлюбі зTarquinia Tarquinid[7]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ріккардо Дзандонаї (італ. Riccardo Zandonai; 28 травня 1883 — 5 червня 1944) — італійський композитор, автор багатьох опер, хорових та симфонічних творів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ріккардо Дзандонаї народився 28 травня 1883 р. в селищі Борго-Сакко поблизу Роверето, в тій частині Італії, яка до Першої світової війни входила до складу Австро-Угорщини.

1899 р. вступив до Музичного ліцею Пезаро, де пройшов повний трирічний курс, під керівництвом директора ліцею П'єтро Масканьї. Як випускну роботу з ліцею в 1902 р. Дзандонаї представив музику своєї першої опери — «Повернення Одіссея» (італ. Il ritorno di Odisseo), створеної на основі поеми Джованні Пасколі.

Основу творчості Дзандонаї склали його опери, з яких найбільшу славу принесли дві: «Кончіта» (1911, за мотивами роману П'єра Луїса «Жінка та паяц»), що була поставлена ​​в Мілані й обійшла безліч сцен, як в Європі, так і в Америці; й «Франческа да Ріміні» (1914, на основі поеми Габріеле д'Аннунціо), вперше поставлена в Театро Реджіо в Туріні й до нашого часу залишається в світовому оперному репертуарі.

Окрім опер, Ріккардо Дзандонаї написав низку церковних хорів, а також Романтичний концерт для скрипки з оркестром (перше виконання в 1921 р. Ремі Прінчипе).

1939 р. очолив Музичний ліцей в Пезаро, перетворивши його в консерваторію. У роки роботи в Пезаро він багато займався відродженням творчої спадщини Джоаккіно Россіні.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Опери
    • «Il grillo del focolare» (1908)
    • «Conchita» (1911)
    • «Melenis» (1912)
    • «Francesca da Rimini» (1914)
    • «La via della finestra» (1919)
    • «Giulietta e Romeo» (1922)
    • «Giuliano» (1928)
    • «Una partita» (1933)
    • «La farsa amorosa» (1933)
    • «Il bacio» (1954)
  • Духовні твори
    • Te Deum (1906)
    • Two samplers of Melodie per canto e piano (1907, 1913)
    • O Padre nostro che nei cieli stai (1912)
    • Messa da Requiem (1914)
    • Missa pro defunctis
    • «Quadri di Segantini» (1931)

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]