Руцькой Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Руцькой рос. Александр Владимирович Руцкой
Прапор Виконувач обов'язків Президента Російської Федерації Прапор
22 вересня 1993 року — 4 жовтня 1993 року за версією З'їзду народних депутатів і Верховної Ради Росії. Повноваження не визнавалися Борисом Єльциним
Прем'єр-міністр:	Віктор Черномирдін (до 2 жовтня 1993 року за версією Руцького)
Попередник:	Борис Єльцин[1]
Наступник:	Борис Єльцин[2]
Прапор Віцепрезидент Російської Федерації Прапор
10 червня 1991 року — 25 грудня 1993 року
Президент:	Борис Єльцин
Попередник:	посаду засновано
Наступник:	посаду скасовано
до 25 грудня 1991 року Віцепрезидент РРФСР; фактично був на посаді Віцепрезидента Російської Федерації до 4 жовтня 1993 року
Народження:	16 вересня 1947(1947-09-16) (77 років) Проскурів, Українська РСР, СРСР
Країна:	СРСР→ Росія
Релігія:	Православ'я в Росії[d] і православ'я
Освіта:	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна, Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Барнаульске вище військове авіаційне училище льотчиківd і Російська академія державної служби
Ступінь:	доктор економічних наук[d] і кандидат військових наук[d]
Партія:	Справедлива Росія, КПРС і Патріоти Росії
Автограф:
Нагороди:	Заслужений військовий льотчик СРСР Класна кваліфікація військового льотчика
Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Володимирович Руцькой (рос. Александр Владимирович Руцкой, нар. 16 вересня 1947(19470916), Проскурів, Кам'янець-Подільська область, УРСР, СРСР) — російський державний і політичний діяч, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.

З 1991 по 1993 — перший і останній віцепрезидент Російської Федерації.

З 22 вересня по 4 жовтня 1993 року — виконувач обов‘язків Президента Російської Федерації, при цьому повноваження не визнавалися Борисом Єльциним.

З 1996 по 2000 — губернатор Курської області.

Живе в місті Одинцово, голова Ради директорів цементного заводу у Воронезькій області. Почесний громадянин Курська^[3].

У 2014 році підтримав анексію Криму.

У лютому 2022 року підтримував повномасштабне вторгнення рф в Україну.

В 2023 році в інтерв'ю порталу «Гулагу-нет» розчарувався в діях російської армії та визнав, що ця війна: «ніякої користі росії не принесе»^[4].

Був пілотом штурмовика Су-25 під час війни в Афганістані. Його літак був збитий двічі над базою моджахедів Джавара (провінція Хост): у квітні 1986 року вогнем з землі та 4 серпня 1988 року пакистанським винищувачем F-16. Пара винищувачів F-16 під командуванням льотчика-винищувача Атера Бохарі (англ. Athar Bokhari) вирушила з бази Камра до Міраншаху на перехоплення радянських МіГ-23, ланка яких прикривала вісімку Су-25. Причому пакистанські льотчики штурмовики помітили не одразу. Радарний контакт Атер встановив на відстані 42 км, на відстані 33 км на радарі побачив розділення групи штурмовиків, ракету «Сайдвіндер» пустив з відстані 4600 м. Руцькой приземлився за 15-20 км від кордону, 5 діб блукав горами, потрапив у полон, і через тиждень був повернутий пакистанською владою до Афганістану^[5].

Збиття Су-25 з Руцьким — єдиний випадок, який пакистанці вважають сутичкою з радянськими літаками. Решту повітряних боїв вони відносять до ВПС Афганістану^[5].

Це незавершена стаття про російського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2018)