Роберт Белл (геолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Белл
Народився3 червня 1841(1841-06-03)[2][3][…]
Торонто, Канада Західd, Канада, Британська імперія[2][1][4]
Помер18 червня 1917(1917-06-18)[1] (76 років)
Портедж-ла-Прері[2][1]
Країна Канада
Місце проживанняОттава
Діяльністьмандрівник-дослідник, геолог, викладач університету
Alma materЕдинбурзький університет і Університет Макгілла
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Квінз
ЧленствоЛондонське королівське товариство і Королівське товариство Канади
Нагороди

Роберт Белл (3 червня 1841, Торонто — 17 червня 1917, Ратвелл, Манітоба) — канадський географ і геолог, відомий численними географічними відкриттями в Канаді. Кажуть, що від нього походить понад 3000 назв географічних місць, тому колеги також називали його батьком канадських топонімів.

Життя

[ред. | ред. код]

Белл був сином пресвітеріанського священника та геолога-любителя. У підлітковому віці він допомагав геологу Вільяму Едмонду Лоґану з Геологічної служби Канади. Він вивчав цивільне будівництво в Університеті Макгілла, де також вивчав геологію з Джоном Вільямом Доусоном, який закінчив у 1861 році. Потім він ще два роки вивчав природничі науки в Единбурзькому університеті, а в 1863 році став професором хімії та природничих наук у Королівському коледжі в Кінґстоні (Онтаріо). У літні місяці він працював студентом у Географічній службі, до якої він приєднався в 1867 році і був постійним співробітником з 1869 року. Він залишився там до кінця своєї кар'єри, ставши помічником директора в 1877 році, головним геологом в 1890 році та виконувачем обов'язків директора з 1901 до 1909 року, але, до власного розчарування, так і не став директором. У 1908 році офіційно вийшов на пенсію.

Белл особливо досліджував північний Квебек, Онтаріо, Манітобу, східну канадську Арктику, прерії Саскачевану та нафтові піски в Атабасці, Альберта. Він робив записи про флору, фауну, геологію, клімат, ґрунтові умови, етнологію та родовища.

Він написав понад 200 повідомлень і публікацій у межах своєї землевпорядницької роботи. Велика частина його великої спадщини перебуває в Національному архіві Канади.

У 1878 році він отримав медичний диплом (MD) в університеті Макґілла.

Він був членом Лондонського геологічного товариства (1865), Королівського товариства (1897), Королівського товариства Канади. У 1906 році він отримав медаль Каллума від Американського географічного товариства, а в 1906 році медаль мецената від Королівського географічного товариства. Він отримав кілька почесних докторських ступенів (Університет Макґілла, Кембриджський університет, Університету Квінз у Кінгстоні). У 1903 році став компаньйоном ордена Служби імперії.

Він був дядьком геолога Джеймса Макінтоша Белла.

Почесті

[ред. | ред. код]

19 травня 1938 року уряд Канади в особі міністра, відповідального за Раду історичних місць і пам'яток Канади, вшанував Роберта Белла та оголосив його «особою національного історичного значення».

Вебпосилання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д AMA Deceased Physicians Card File — Американська медична асоціація. — ISBN 978-0-89970-527-9
  2. ↑ а б в Kelly H. A., Burrage W. L. Bell, Robert // American Medical Biographies — 2 — Baltimore: The Norman, Remington Company, 1920.
  3. ↑ Appletons' Cyclopaedia of American Biography / J. G. Wilson, J. Fiske — New-York: Appleton & Co., 1900.
  4. ↑ Хто є хто


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Белл_(геолог)&oldid=42869427