Піски-Радьківські
село Піски-Радьківські | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Ізюмський район |
Тер. громада | Борівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63040050320022251 |
Облікова картка | Піски-Радьківські |
Основні дані | |
Засноване | 1794[1] |
Населення | 2507 |
Площа | 8,533 км² |
Густота населення | 293,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63832 |
Телефонний код | +380 5759 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′1″ пн. ш. 37°36′33″ сх. д. / 49.26694° пн. ш. 37.60917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
90 м |
Водойми | Оскільське водосховище |
Відстань до обласного центру |
155 км |
Відстань до районного центру |
18,8 км |
Найближча залізнична станція | Радьківські Піски |
Відстань до залізничної станції |
1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Борова, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Піски-Радьківські — село в Україні, у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 2507 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Піско-Радьківська сільська рада. Відстань до центру громади становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Село Піски-Радьківські розташоване на кордоні з Лиманським районом Донецької області. Воно є на лівому березі Оскільського водосховища (річка Оскіл) в місці впадання в нього річки Карачови. Біля села на водосховищі велику затоку перегороджують декілька дамб. Поруч розташований великий лісовий масив — урочище Комарівська Дача (сосна). Через село проходить залізниця, станція Радьківські Піски.
Піски-Радьківські було засновано в другій половині XVIII століття.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Пісках-Радьківських та Маліївці — 176 людей[2]. Тоді в селі базувалася українська повстанська організація «Головний Штаб Національно-Повстанських Військ», яка весною-літом 1933 року боролася з грабіжницькими хлібозаготівлями та готувалася до масового повстання на півдні Харківщини з метою повалення радянської влади та відновлення Україною незалежності[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Борівської селищної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борівського району, Борівська селищна громада увійшла до складу Ізюмського району Харківської області.[5]
В ході контрнаступу в Харківській області 25 вересня 2022 року, село було звільнено від російських окупантів
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2906 осіб, з яких 1427 чоловіків та 1479 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2488 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,34 % |
російська | 8,42 % |
білоруська | 0,08 % |
вірменська | 0,04 % |
молдовська | 0,04 % |
німецька | 0,04 % |
- Нептун, база відпочинку ВАТ ХЗТД (нині у приватній власності).
- База відпочинку підприємства «Харківські обласні теплові мережі.
- ПСП «Піски-Радьківські».
- Піско-Радьківський психоневрологічний інтернат.
- Оскільське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство.
- Дитячий садок «Ромашка».
- Школа.
- Будинок інвалідів.
- Кургани бронзової доби (знищені сільськогосподарською діяльністю)
- Церква Вознесіння Господнього.
- Муха Василь Миколайович (1988—2020) — командир відділення 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56 омпбр. Загинув під час ворожого обстрілу в зоні ООС у 2020 році.
- Саме сюди приїздив Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) та написав оповідання "Сом".
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 272.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 478—482 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 28 жовтня 2015.
- ↑ Ісаїв Л. Антирадянський спротив народу. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Ісаїв, Лесь (2007). Борівщина в минулому та сьогодні (історико-географічний нарис) (українською) . Балаклія: Видавничий будинок "Балдрук". с. 233—235. ISBN 978-966-96651-6-4.
- Мапа Шуберта, 1869 р. // http://www.etomesto.ru/shubert-map/24-16/
- Погода в селі Піски-Радьківські