Підводні човни проєкту 865 «Піранья»
| Підводні човни проєкту 865 «Піранья» | ||
|---|---|---|
| Подводные лодки проекта 865 «Пиранья» | ||
 | ||
| Модель надмалого підводного човна проєкту 865 «Піранья» | ||
| Верф |  Адміралтейські верфі
| |
| Під прапором | СРСР Росія
| |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР Військово-морські сили Російської Федерації
| |
| Замовлення | 2 | |
| Закладений | 2 | |
| Спуск на воду | 2 | |
| Введений до складу флоту | 1988 —1990 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 | |
| На службі | 1990 —1999 | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | надмалі дизель-електричні підводні човни | |
| Розробник проєкту | «Малахіт» | |
| Головний конструктор | Л. В. Чернопятов, Ю. К. Мінєєв | |
| Класифікація НАТО | «Losos» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 6,43 вузли (11,9 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 6,43 вузлів (11,9 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 180 м | |
| Гранична глибина занурення | 200 м | |
| Дальність плавання | 1 000 миль (1 860 км) на швидкості 8 вузлів (надводна) 353 миль (653 км) на швидкості 2 вузли (підводна) | |
| Автономність плавання | 10 діб | |
| Екіпаж | 3 + 6 водолазів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 28,3 м | |
| Ширина корпусу найб. | 4,7 м | |
| Висота | 5,1 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,9 м | |
| Водотоннажність надводна | 218 тонн | |
| Водотоннажність підводна | 319 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизель-генератори |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 220 к.с. | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
2 × 400-мм торпеди МГТ-1 «Латуш», 4 міни ПМТ або ПМА-2 | |
Підводні човни проєкту 865 «Піранья» (рос. Подводные лодки проекта 865 «Пиранья») — серія радянських спеціальних надмалих дизель-електричних підводних човнів, розроблених наприкінці 1980-ті роки, що перебували на озброєнні ВМФ СРСР та ВМФ Російської Федерації до кінця 1990-х років. Човни проєкту 865 «Піранья» призначалися для проведення спеціальних операцій в інтересах флоту в діапазоні глибин від 10 до 200 м, де зможе вирішувати диверсійні завдання з метою протидії противнику, а також вести розвідку. Проєкт перебував на озброєнні флоту з 1990 року до 1999 року.
Всього було побудовано 2 підводні човни цього проєкту. Подальше будівництво надмалих човнів у СРСР було припинено. У результаті серія обмежилася дослідним МС-520 і головним МС-521, при��нятим на озброєння флоту в грудні 1990 року. Третій човен (МС-518) 1991 року знято з будівництва. Підводний човен мав вирішувати завдання протидії противнику і вести розвідку. Для забезпечення цих завдань на човні розмістили відповідне радіоелектронне озброєння, мінно-торпедну зброю, а також водолазний комплекс для виконання спеціальних завдань на глибинах до 60 метрів. Комплекс включав до свого складу 2 забортні герметичні автоматизовані контейнери (діаметр 0,62 м, довжина 12 м), призначені для зберігання індивідуальних засобів руху водолазів і водолазного спорядження, а також камеру сухого шлюзування для виходу водолазів-диверсантів у море в підводному положенні. Крім цього було 2 забортних проникних пристрої (діаметром 537 мм).
| № | Корабель | Бортовий номер | Верф | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | МС-520 | 01465 | Адміралтейські верфі, Ленінград | 15 липня 1984 | 20 серпня 1986 | 30 грудня 1988 | у березні 1999 року розібраний на брухт |
| 2 | МС-521 | 01466 | 1 грудня 1987 | 31 травня 1990 | 25 грудня 1990 | у березні 1999 року розібраний на брухт |
- Підводні човни типу «XE»
- Підводні човни типу «Уна»
- Кайру (підводний човен)
- Підводні човни проєкту «Хаскі»
- Зеєгунд
- Людино-торпеда
- Виноски
- Джерела
- Проект 865 «Пиранья» (NATO — «Losos»)(рос.)
- Дизельные подводные лодки проекта 677 «Лада» и проекта 865 «Пиранья»(рос.)
- Сверхмалая подводная лодка проекта 865 «Пиранья»(рос.)
- Минеев Ю. К., Никитин К. А. Уникальная «Пиранья». // Гангут. — 1998. — № 14. — С. 77—84.
