Понирка Денис Васильович
| Понирка Денис Васильович | |
|---|---|
| Народився | 1746 Полошки, Глухівський район |
| Помер | 1790 |
| Країна | Рос. імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія, Московська медико-хірургічна школа |
| Галузь | медицина |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Відомий завдяки: | праці про лікування пранців, віспи, чуми тощо |
Понирка Денис Васильович (*1746, Полошки, Глухівська сотня, Ніжинський полк, Військо Запорозьке Городове, тепер Сумської області — близько 1790) — український лікар, вчений-інфекціоніст. Шляхтич із козацького стану.
Випускник Київської академії (1766) та Московської медико-хірургічної школи (1771).
Призначений лікарем у Вятській губернії, Москві, Петербурзі, де був професором місцевого артилерійського шпиталю. У 1783—1786 роках — карантинний доктор у Василькові на Гетьманщині, посів цю посаду після Івана Політики. Мав чин надвірного радника.
Навчався у Стразбурзькому університеті, де доводив шкідливість застосування прокурення сурмою при лікуванні сифілісу і захворювань шкіри (докторська дисертація, Страсбург, 1780), вивчав проблеми чуми (1783—1784).
Автор праць про лікування пранців, віспи, чуми тощо.
- Понирка Денис. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 6. — 1970.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
- Понырка (Денис Васильевич). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — Т. XXIVa. — 1895. — С. 542. (рос.)
- Понырка, Денисъ Васильевичъ. // Русскій біографическій словарь. — Т. 14. — СПб. — 1905. С. 508. (рос. дореф.)