Поліщук Анатолій Олександрович

Поліщук Анатолій Олександрович
Поліщук Анатолій Олександрович;
Сержант
Загальна інформація
Народження	8 серпня 1974; Родниківка
Смерть	12 лютого 2015 (40 років); Логвинове
Поховання	Уманський район
Псевдо	«Кемел»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поліщук.

Анато́лій Олекса́ндрович Поліщу́к (8 серпня 1974(19740808) — 12 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Під час Євромайдану стояв на блокпосту неподалік Маньківки — завертав автобуси із «тітушками». З квітня 2014-го подавав заявки у батальйон «Донбас», ходив до військкомату за повісткою, йому скрізь відмовляли, просили ще чекати. В серпні 2014-го забрали в батальйон «Донбас»; командир відділення. В зону бойових дій потрапив у січні 2015-го. Спочатку був біля Бахмутки, потім в Артемівську; супроводжував колони, які вивозили дітей.

12 лютого 2015-го бійці батальйону зайшли в село Логвинове — розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Внаслідок штурму в село по центру вдалося увійти лише 2 рот��м 30-ї бригади, бійці якої взялися встановлювати контроль над Логвиновим, зазнаючи втрат. Контроль над Логвиновим встановити не вдалося — дії військовиків були скуті ударами ворожої артилерії, підрозділ десантників 79-ї бригади (мав синхронно увійти в село з флангу) потрапив під танковий обстріл; загін же 24-ї бригади взагалі не дістався Логвинового.

Загинув у бою за Логвинове. Тоді ж полягли Андрій Браух, Андрій Камінський, Ігор Марквас, Роман Мельничук, Володимир Панчук, Володимир Самоленко, Володимир Суслик, Микола Сущук, Володимир Шульга.

Три мертвих за одного живого — так «виміняли» тіло Анатолія добровольці батальйону «Донбас» у терористів.

Без батька лишилось двоє дітей.

Похований в селі Родниківка.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]

Примітки

↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Поліщук Анатолій Олександрович [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
Криваві жнива боїв за Логвинове

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]