Пологи-Яненки
село Пологи-Яненки | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Тер. громада | Циблівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040190050093352 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1650 | ||||
Перша згадка | 1650 (375 років)[1] | ||||
Населення | 678 | ||||
Площа | 5,43 км² | ||||
Густота населення | 124,86 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08470 | ||||
Телефонний код | +380 4567 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°57′17″ пн. ш. 31°43′43″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 31.72861° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
105 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Пологи-Яненки — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 678 осіб. Входить до складу Циблівської сільської громади.
Нинішня назва села походить від назви географічного розташування. Слово «пологи» у багатьох місцях Лівобережжя означає «степова западина», «поділ», «рівнинні луки й сінокоси». Яненка — одна з давніх назв річки Броварка, на березі якої розташоване село. З інших відомостей з'ясовується, що друга складова назви, ймовірно, пов'язана з іменем власника тутешніх земель — переяславського бургомістра Івана Яненка, який відписав жінці цей самий тоді ще хутір на Пологах. Назва села Пологи згадується в документі «Опис України» Гільйома Де-Боплана[2].
Перші археологічні згадки про місцеві поселення припадають на II—IV ст., тобто період черняхівської культури. У той час тут існувало урочище Просяницьке — перше поселення на території сучасного села.
Про козацьке походження мешканців села свідчать історичні факти 20-літнього листування яненківських козаків із сенатом щодо законного визнання за ними права проживання на цій території та користування місцевими землями.
З 1779 року мало Миколаївську церкву[3].
Від 1917 року — у складі УНР (Української держави).
Від 1920 року окуповане Радянською Росією, встановлено комуністичний режим.
У 1922 році малі господарства села об'єдналися та створили товариство спільного обробітку землі. У 1929 році були створені перші два колгоспи «Незаможник» і «Грім», який згодом перейменували в колгосп імені Ульянова. У ці ж роки збудовано семирічну і дві початкові школи, акушерський пункт, дитячі ясла та клуб. Тоді у Пологах-Яненках проживало 1113 осіб, з них 50 осіб мали семирічну освіту.
В 1930 році в селі із населенням 4050 жителів, утворюються колгоспи імені Калініна та імені Молотова. В роки примусової колективізації розкуркулено 11 сімей.
Згідно з книгою «Голодовка 1932—1933 роки на Переяславщині», яку підготували й видали науковці Переяславського музею, кількість жертв голодомору в 1933 році у селі Пологи-Яненки становить 2000 осіб, з них поіменно встановлено 912 жителів. У пам'ять про них на сільському кладовищі встановлено дерев'яний хрест із написом: «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.»[4].
Значних втрат зазнали яненківці і від жахливої німецької окупації, кількість загиблих в бойових діях у роки Другої світової війни налічує 190 осіб. В пам'ять воїнам, на території села Пологи-Яненки встановлено пам'ятний монумент.
У 70-х роках у місцевому радгоспі «15-річчя Жовтня», що мав статус державного племінного підприємства, для потреб усієї республіки розводили корів-сименталок, найкраще придатних для машинного доїння. Колектив держплемзаводу став ініціатором і переможцем Всесоюзного змагання тваринників. У 1995 році держплемзавод перейменовується на «Яненківський», а через п'ять років він змінив і форму власності — став відкритим акціонерним товариством з 25%-ю часткою державного майна.
Починаючи з 1943 року Полого-Яненківська сільська рада, окрім даного села, включала і території ще трьох навколишніх — Улянівки, Тарасівки та Світанку. Після адміністративного реформування у серпні 1994 року до її складу входять тільки Пологи-Яненки.
Основне багатство с. Пологи-Яненки — земля, яка і визначає економічний розвиток. родючі ґрунти, багаті на чорноземи, сприяють розвитку рільництва та хліборобства. Починаючи з 2010 року на території Полого-Яненківської сільської ради земельні ділянки (паї) орендують два господарства: ПАТ Племзавод «Яненківський» керівник Овчаренко Віктор Михайлович, фермерське господарство «Колосок» керівник Кузьменко Олександр Іванович. Основні напрямки спеціалізації підприємств сільськогосподарського виробництва — рослинництво.
Нині в селі функціонує дитячий навчальний заклад «Берегиня», діти шкільного віку здобувають освіти в Улянівському НВО «ЗОШ I—III ст.- ДНЗ».
У селі розміщений фельдшерсько-акушерський пункт.
У 1966 році введено в експлуатацію сільський Будинок культури. Сьогодні при Будинку культури функціонують любительські об'єднання, клуби за інтересами, творчі колективи, також діє бібліотека-філіал.
Коли на сході України розгорнулася війна з російським окупантом, на захист Батьківщини стали й яненківці: Олександр Катреча, Ігор Бицюра, Володимир Рубан та Юрій Герштун.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 675 | 99.56% |
російська | 3 | 0.44% |
Усього | 678 | 100% |
Символами села Пологи-Яненки є герб, із зображенням лелеки, що символізує довголіття і добробут та двоколірний прапор: жовтий колір — символ хліборобства, зверху і з низу накриває блакитний колір, що означає мирне небо.
- Демиденко Єфросинія Панасівна — Герой Соціалістичної Праці, почала працювати тут у колгоспі.
- Зражевський Андрій Іларіонович — український радянський ґрунтознавець і ентомолог, спеціаліст із ґрунтової фауни. Доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу Інституту захисту рослин (Київ).
- Марченко Іван Лаврович — український радянський діяч, комбайнер державного племінного заводу «Колос» Переяслав-Хмельницького району Київської області. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань.
- ↑ Мартиролог Київська стор. 695
- ↑ http://perejaslav.org.ua/sela/pologi-yanenki.html
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |