Покровський Володимир Валерійович

Володимир Валерійович Покровський
рос. Владимир Валерьевич Покровский
Ім'я при народженні	Володимир Валерійович Покровський
Народився	18 листопада 1948(1948-11-18) (76 років) Одеса
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Московський авіаційний інститут
Мова творів	російська
Роки активності	1976–
Напрямок	проза
Жанр	фантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus	«Куафери» (цикл творів)
Премії	«Мандрівник» (1998), «Сигма-Ф» (2005), «Філігрань» (2013)

Володимир Валерійович Покровський (рос. Владимир Валерьевич Покровский, 18 листопада 1948, Одеса) — радянський та російський письменник-фантаст та журналіст.

Володимир Покровський народився в Одесі, пізніше сім'я майбутнього письменника перебралась до Москви. У Москві Володимир Покровський закінчив школу, пізніше навчався у Московському авіаційному інституті. Після закінчення інституту деякий час Покровський працював інженером у Інституті атомної енергії імені Курчатова. З 1983 року Володимир Покровський працює науковим журналістом у виданнях «Наука в СССР», «НТР», «Радикал», друкувався також у газетах «Куранты», «Общая газета», «Курьер высшего образования РАН». з 1982 року Володимир Покровський брав участь у всесоюзних семінарах молодих письменників-фантастів, які відбувалися в Малєєвці та Дубултах.

Літературну творчість Володимир Покровський розпочав ще в 1976 році із публікації в журналі «Сельская молодежь» реалістичного оповідання «Прорахунок». У 1979 році Покровський дебютував у фантастичному жанрі оповіданням «Що таке „не щастить“?». Після цього Володими Покровський періодично публікував свої фантастичні твори в журналах «Химия и жизнь^[ru]», «Земля и вселенная», «Знание—Сила», «Металлург». Уже його ранні фантастичні твори привернули увагу відомих письменників-фантастів. Ще в 1982 році під час семінару ��олодих письменників-фантастів у Малєєвці його роман «Танці чоловіків» помітили та відзначили оригінальність сюжету керівники семінару, відомі радянські письменники-фантасти Євгеній Войскунський та Дмитро Біленкін.^[1] Цей роман проте був опублікований лише в 1989 році, ймовірно з ідеологічних міркувань, в журналі «Химия и жизнь». Оскільки на фоні фантастичного сюжету — поява у результаті медичних експериментів на людях невідомої украй заразної хвороби, яка призводить до різкого посилення творчих властивостей людини та появи у хворих паранормальних властивостей, оскільки лікування цієї хвороби не розроблене, то хворих вирішено знищувати, чим займаються спеціальні воєнізовані підрозділи, то в цьому в сюжеті роману може простежуватися аналогія з дисидентством у СРСР або з періодом культу особи Сталіна, коли проводились кампанії з ліквідації або ув'язнення інакодумців. Євгеній Войскунський висловлює також думку, що цим романом Покровський передбачив епідемію страшної хвороби в майбутньому, та висловлював думку, що це може бути СНІД.^[2] Серед ранніх творів Покровського помітною є також повість «Час темного полювання», у якій описуються наслідки для невеликої групи людей безконтрольної колонізації маловивчених планет у майбутньому. Володимир Покровський пише переважно в жанрі соціальної фантастики, у його творах часто ставляться важкі запитання на соціальні теми, часто із домішкою іронії та сарказму. Найвідомішим із творів письменника вважається цикл «Куафери», де часто з іронією описуються пригоди екологів-практиків у майбутньому, які займаються тераформуванням інших планет, що призводить часто до знищення більшості видів живої природи на цих планетах. Серед інших помітних творів автора цикл іронічної фантастики «Гітіки», а також іронічний детектив «Тисяча важких». Незважаючи на це, що Володимир Покровський є досить відомим у Росії письменником, у його доробку в пострадянській Росії лише три авторські збірки творів, які вийшли друком зовсім невеликими тиражами (деякі лише близько 100 екземплярів).^[3]

Володимир Покровський є лауреатом премії «Мандрівник» у 1998 році, а також премій «Сигма-Ф» у 2005 році та «Філігрань» у 2013 році.

Твори Володимира Покровського перекладені англійською, болгарською, угорською, грузинською, китайською, корейською, монгольською, німецькою, польською, сербохорватською, словацькою, французькою, чеською, японською мовами.

• 1989 — Танцы мужчин
• 1997 — Дожди на Ямайке
• 2009 — Пути-Пучи
• 2013 — Персональный детектив

• 1983 — Время тёмной охоты
• 1989 — Парикмахерские ребята
• 1992 — Метаморфоза
• 1992 — Тысяча тяжких
• 1996 — Георгес или одевятнадцативековивание
• 2001 — Планета, где всё можно
• 2015 — Вторая жизнь Генри Моргана
• 2015 — Чёртова дочка

• 1976 — Просчет
• 1977 — Что такое «не везёт»?
• 1983 — Покоритель чёрных дыр
• 1984 — Самая последняя в мире война
• 1985 — Шарлатан
• 1988 — Отец
• 1990 — Роща на вершине холма
• 1991 — Квазиклассический треугольник
• 1997 — Люди сна
• 1999 — Допинг-контроль
• 2000 — Им меня не поймать!
• 2000 — Индекс 97
• 2000 — Конь и дельфин
• 2000 — Про Вакса!
• 2000 — Проханов
• 2001 — Скажите «Раз»!
• 2004 — Жизнь сурка, или Привет от Рогатого
• 2006 — Пират Карибского моря
• 2006 — Цветы на голове
• 2007 — Скрипач
• 2007 — Соспираль
• 2008 — Враг человечества
• 2008 — Гений Чёрной Сети
• 2008 — Игры с дьяволом
• 2008 — Козлянка
• 2008 — Лохнесс на Конке
• 2008 — Музыкальный тротуар
• 2008 — Перед взрывом
• 2008 — Самая страшная военная тайна Рязоборонтеха
• 2008 — Финский писатель Ярно Ахтисуукка
• 2008 — Хор Трубецкого
• 2008 — Человек-саламандра
• 2009 — Бессмертные
• 2009 — Дьяволы не так уж и безобидны
• 2012 — Геном старика
• 2012 — Петропавловский монастырь и его призраки
• 2012 — Портрет убийцы
• 2014 — Возрастные войны

• Гитики (2006—2007)
• Игры с дьяволом (2008—2009)
• Куаферы (1989—1997)

• 1998 — Планета отложенной смерти
• 2001 — Георгес или одевятнадцативековивание
• 2009 — Пути-Пучи

• Покровский Владимир Валерьевич (рос.)
• Володимир Покровський на сайті fantlab.ru [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Владимир Валерьевич Покровский [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Владимир Валерьевич Покровский [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Володимир Покровський на LiveLib (рос.)
• lem_tolstoy — блог у LiveJournal, який веде Володимир Покровський.