Площа Берестейської унії (Львів)
| Площа Берестейської унії Львів | |
|---|---|
.JPG) Вигляд на пл. Липневу (від вул. Героїв УПА) | |
| Місцевість | Привокзальна |
| Район | Франківський |
| Назва на честь | Берестейської унії |
| Колишні назви | |
| пляц Берестейської унії, Кляйнемаркт, площа Берестейської унії, площа Липнева | |
| польського періоду (польською) | plac Unii Brzeskiej |
| радянського періоду (українською) | площа Берестейської унії, площа Липнева |
| Загальні відомості | |
| Координати | 49°50′4.26″ пн. ш. 24°0′8″ сх. д. / 49.8345167° пн. ш. 24.00222° сх. д. |
| поштові індекси | 79018[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—4, 6—10[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)[1] |
| Аптеки | «БАМ»; ветеринарні — «Абсолют центр», «Леовет плюс» |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2636317 |
| Мапа | |
Площа Берестейської унії — площа у Франківському районі міста Львова, недалеко від головного залізничного вокзалу (двірця) та поряд Привокзального ринку. Сполучає між собою вулиці Героїв УПА та Федьковича.
Від 1898 року площа мала назву Берестейської унії, на честь об'єднання 1596 року Східної Церкви з Католицькою на соборі у Бересті. На часі німецької окупації площа називалася Кляйнермаркт (укр. Маленький ринок). У грудні 1944 року перейменована на площу Липневу [4]. Пом��лково вважається, що її було названо на честь 27 липня 1944 року — дати вступу радянських військ до Львова під час другої світової війни. Однак насправді у той же час у Львові з'явилися окремі вулиці 27 Липня (перейменована 1992 року на вулицю Бортнянського) та 27 Липня бічна (перейменована 1992 року на вулицю Сорохтея). Площа ж Липнева носила попросту назву одного з місяців року, як і подібні вулиці Січнева, Лютнева чи Квітнева.
18 липня 2024 року начальник ЛОВА ухвалив рішення про перейменування понад 130 вулиць в населених пунктах Львівщини, спираючись на рекомендації робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, до якої увійшли, зокрема, історики, ветерани poсійcько-української війни та активні жителі громад. Таким чином, площа Липнева перейменована на площу Берестейської унії, тобто повернуто історичну назву площі, яку вона мала до початку другої світової війни[5].
Площа Берестейської унії забудована переважно триповерховими кам'яницями у стилях класицизм та віденська сецесія[3].
№ 2 — від 1950-х років тут була майстерня з ремонту меблів. Наприкінці 2000-х років тут містилися турфірма «Петбо» та магазин «Госптовари»[3].
№ 3 — тут міститься ветеринарна аптека «Абсолют центр»[6].
№ 4 — тут міститься аптека, яка за польських часів мала назву «Під білим лебедем», а власником її був Куркевич[3]. У повоєнний час мала № 40. Нині тут відділення АТ «Таскомбанк».
№ 6 — від 1950-х років була чайна[3], нині тут відділення «А-Банку». В будинку до 1939 року мешкав український архітектор Лев Левинський[7].
№ 9 — за польських часів містилася цукерня «Краківська» Торчинської, Наприкінці 2000-х років тут містилося відділення банку «Фінанси та кредит»[3], а нині — магазин-салон «Вікна-Перфект» та ветеринарна аптека «Леовет плюс»[8].
№ 10 (інша адреса — вул. Федьковича, 23) — за польських часів був магазин кухонного посуду Зільбер та фотоательє Бляуштайна, на часі німецької окупації — ресторан Найди і Мигаля, від часів СРСР — магазин «Сільгосппродукти»[3]. У 2015—2021 роках містилося відділення «Приватбанку», нині — аптека «БАМ».
У 1950—1960-х роках на площі була автостанція, у 1970—1980-х роках — кінцева зупинка міських автобусних маршрутів «Пл. Липнева — ЛАЗ» та «Пл. Липнева — Рудне».
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ а б в г д е ж 1243 вулиці Львова, 2009, с. 338.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 337.
- ↑ У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
- ↑ Ветеринарні аптеки. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 4 липня 2024.
- ↑ Мельник І. (7 вересня 2016). Архітектор Лев Левинський. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 24 липня 2023. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Ветеринарна аптека «Леовет плюс». leovetplus.com. Процитовано 4 липня 2024.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Липнева площа // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 337—338. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 26, 35, 37, 56, 94, 108, 123. — ISBN 966-603-115-9.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. (пол.)
- Універсальний телефонний довідник'99: Львів. — Львів, 1999. — С. 41.
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Липнева. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 грудня 2020.