Педро Ліра

Педро Ліра
ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret
Народження	17 травня 1845(1845-05-17) Сантьяго, Чилі
Смерть	20 квітня 1912(1912-04-20) (66 років)
	Сантьяго, Чилі
Країна	Чилі
Релігія	римо-католик[d]
Жанр	портрет, пейзаж
Навчання	Національний інститут Сантьяго, Академія живопису, Чилійський університет, Академія Жуліана
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм
Відомі учні	Julio Ortiz de Zárated і Manuel Ortiz de Zárated
Твори	Diccionario biográfico de pintoresd і La fundación de Santiagod
Батько	José Santos Lira Calvod
Родичі	Alberto Orrego Lucod
Роботи в колекції	Національний музей витончених мистецтв Чилі
Автограф
Педро Ліра у Вікісховищі

Педро Ліра (ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret; 17 травня 1845, Сантьяго — 20 квітня 1912, Сантьяго) — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі.

Педро Ліра народився в заможній родині відомого юриста і політика Хосе Сантоса Ліри Кальво, що дозволило йому отримати дуже хорошу освіту. Він навчався в Національному інституті Сантьяго і у 16 років вступив до Академії живопису, якої на той час керував італієць Алехандро Сікареллі. На додаток до вивчення живопису Ліра також здобув ступінь у галузі права у Національному університеті^[1]. Після завершення юридичної освіти серйозно взявся за живопис, віддаючи їй весь свій час. У 1865 році Ліра почав навчання у Антоніо Сміта, художника-пейзажиста, який покинув Академію живопису через розбіжності з керівництвом з приводу класичного навчання. Під впливом Сміта Ліра став працювати в стилі романтичного історичного живопису.

Педро Ліра був серед тих молодих чилійських художників, на чиї талановиті роботи звернули увагу під час проведення Національної виставки 1872 року. У 1873 році вирушив до Парижа разом з дружиною Еленою Оррего Луко і її братом Альберто Оррего Луко. Ліра жив в Парижі до 1884 роки, продовжуючи академічну художню освіту і створюючи картини на історичні і міфологічні теми.

Після повернення в Чилі в 1884 році Педро Ліра разом зі скульптором Хосе Мігелем Бланко заснував Спілку художників, організував першу «чилійську» художню виставку і стає відомий як критик. Працюючи в Спілці художників Чилі, Ліра заручився підтримкою уряду і пожертвував частину свого статку, щоб відкрити постійний будинок салону для виставок (у даний час — Музей образотворчих мистецтв) в Кинта-Нормаль, якій він сам і спроєктував. Працював редактором газети «Салон» («El Salon»), а також в Комісії з красних мистецтв, був спонсором щорічного салону в Сантьяго. Крім того, переклав з іноземних мов багато робот з історії мистецтв і сам писав книги і статті на цю тематику. У 1892 році був призначений директором Школи красних мистецтв (колишня Академія живопису) і займав цю посаду до самої смерті^[2].

• «Ріо-Кларо» (1872)
• «Зачарований Прометей» (1883)
• «Дитинство Джотто» (1900)

• «Образотворче мистецтво в Чилі» (1865)
• «Біографічний словник художників» (1902)^[3]

• 
  Заснування Сантьяго
• 
  Сієста
• 
  На балконі
• 
  Пейзаж у Кінта-Нормаль
• 
  Сцена на пляжі
• 
  Гірський пейзаж
• 
  Сутінки
• 
  Французьке село
• 
  Чоловік, що палить
• 
  Батько і дочка
• 
  Сільська жінка
• 
  Портрет працюючої жінки