Перейти до вмісту

Панайот Пипков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Панайот Пипков
Основна інформація
Дата народження21 листопада 1871(1871-11-21)[1]
Місце народженняПловдив, Болгарія
Дата смерті25 серпня 1942(1942-08-25)[1] (70 років)
Місце смертіСофія, Болгарія
Громадянство Болгарія
Професіїкомпозитор, диригент, актор
ДітиЛюбомир Пипков
CMNS: Файли у Вікісховищі

Панайо́т Хри́стов Пи́пков (21 ноября 1871, Пловдів — 25 серпня 1942, Софія, Болгарія) — болгарський композитор, автор пісень, хоровий диригент, актор, драматург. Батько видатного болгарського композитора Любомира Панайотова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Панайот Пипков народився у Пловдіві в сім'ї музиканта. З раннього дитинства навчався грі на скрипці, писав вірші. Навчався в Пловдівській п'ятирічній школі, але через недостачу коштів був вимушений залишити навчання і піти на роботу секретарем світського судді. Грав в аматорській театральній трупі в Пловдіві (1887), потім в декількох театральних трупах в Софії. �� 1892 році написав свою першу п'єсу «Бойко». При підтримці акторів отримав стипендію і в 1898 відправився навчатися в Міланську консерваторію, вдосконалювався в 1899 році в Празі.

Пипков служив диригентом у музичих товариствах Русе та Варни. Працював вчителем музики в Ловечі, заснував учнівський церковний хор при церкві Святої Богородиці (1901), хор при чоловічій п'ятирічній школі. Керував міським духовим оркестром, був капельмейстером військового оркестру 34 піхотного троянського полку (1904). В цей період створював твори для духового оркестру, хору, дитячі пісні.

Переїхавши в Софію, Пипков викладав музику в Першій та Другій жіночих гімназіях і в Жіночому педагогічному училищі. З 1912 по 1918 брав участь в Балканських та Першій світовій війнах капельмейстером військового оркестру. Після війни працював у різних театрах актором та диригентом.

Панайота Пипкова називають в числі вчителів його сина, видатного болгарського композитора Любомира Пипкова. В 2001 році названий Почесним громадянином Ловеча, його ім'я носять музичні навчальні заклади в Ловечі та Софії.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Панайота Пипкова відносять до числа композиторів так званого «першого покоління», до піонерів болгарської професійної музики. Пипков — перший болгарський композитор, що написав твори для фортепіано.

Пипков працював диригентом, хормейстером та завідувачем музичної частини в Софії в Народному театрі (1917—1920), Вільному театрі (1918—1919), Драматичному театрі (1923—1924), театрі «Ренесанс» та інших. Брав участь в створенні драматичних («Іванко» В. Друмева, «Над прірвою» І. Вазова) та оперних («Гергана» і «Закинутий млин» Г. Атанасова, «Вертер» Ж. Массне (перша постановка в Болгарії), «Продана наречена» Б. Сметани, «Паяци» Р. Леонкавалло) спектаклів в софійських театрах.

Акторська кар'єра Панайота Пипкова пов'язана з різними театральними колективами. Пипков грав в драматичній трупі «Основа» в Софії (1889—1890), драматичній оперній трупі (1890), театрі «Сльоза і сміх» (1992—1993). В числі драматичних ролей Пипкова: Лукін («Ревізор» М. В. Гоголя), Гросс («Викрадення сабінянок» Л. Андреєва), Конті («Емілія Галотті» Лессінга).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Пипков, Панайот // Театральная энциклопедия / гл. ред. П. А. Марков. — М. : Советская энциклопедия, 1965. — Т. 4.
  • Пипков, Панайот Христов // Енциклопедия България: П-Р. — София : БАН, 1986. — Т. 5. — С. 227. — 879 с.
  • Панайот Пипков(болг.). Съюз на българските композитори. — Профиль композитора на сайте Союза. Перевірено 21 березня 2016.