П'єр Анрі
П'єр Анрі | |
---|---|
Pierre Henry | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Pierre Georges Albert François Henry[1] |
Дата народження | 9 грудня 1927[2][3][…] |
Місце народження | XV округ Парижа, Париж[1] |
Дата смерті | 5 липня 2017[4][5][…] (89 років) |
Місце смерті | XIV округ Парижа, Париж[1] |
Причина смерті | сепсис[7] |
Роки активності | з 1948 |
Громадянство | Франція[8][8] |
Професії | композитор, кінокомпозитор, музичний продюсер, звуковий митець |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Вчителі | Надія Буланже[9] |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | Конкретна музика, електронна музика |
Співпраця | П'ер Шеффер, Моріс Бежар |
Лейбли | Philips Recordsd і Universal Music Group |
Нагороди | |
pierre-henry.org | |
Файли у Вікісховищі |
П'єр Анрі (фр. Pierre Henry; 27 грудня 1927, Париж, Франція — 5 липня 2017, там само) — французький композитор.
У 1938—1948 роках навчався в Паризькій консерваторії, в тому числі у Наді Буланже і Олів'є Мессіана. З 1949 року працював в експериментальній студії Французького радіо і ТБ, де разом з П'єром Шеффером займався конкретною музикою, а також вони засновують групу Groupe de Recherche de Musique Concrète (GRMC), у розпорядження якої в 1951 році Французьке радіо надало нову студію звукозапису з магнітофоном. Перший і найвідоміший плід їхньої співпраці — Симфонія для однієї людини (фр. Symphonie pour un homme seul, 1950). У 1958 році залишив групу конкретної музики, через два роки заснував першу у Франції приватну студію електронної музики, в 1982 році — ще одну подібну студію.
Всі твори Анрі створені шляхом перетворення і монтажу звучань, записаних на плівку. Серед його найвідоміших робіт — балети для трупи Моріса Бежара, в тому числі «Орфей» (1958), «Подорож» (1962, за тибетською Книгою мертвих), «Варіації для дверей і подиху» (1963), «Ніжинський, клоун Божий» (1971). Анрі створив також безліч фонограм до фільмів, театральних вистав, радіопостановок, художніх інсталяцій.
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Gervasoni P. La messe pour le temps futur de Pierre Henry // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2017. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ list of students of Frédéric Chopin
- Pierre Henry на сайті AllMusic. (англ.)
- (фр.) Біографія на сайті IRCAM.