Острови Адміралтейства

Острови Адміралтейства англ. Admiralty Islands
2°5′ пд. ш. 146°57′ сх. д. / 2.083° пд. ш. 146.950° сх. д. / -2.083; 146.950
Архіпелаг	Архіпелаг Бісмарка
Акваторія	Тихий океан
Кількість островів	40
Найбільший острів	Манус
Загальна площа	2170 км²
Найвища точка	720 м
Населення (2011 рік)	50 321 осіб
Густота населення	23,189 осіб/км²
Країна	Папуа Нова Гвінея
Регіон	Манус
Острови Адміралтейства
Острови Адміралтейства у Вікісховищі

Адміралте́йства острови́ — група коралових та вулканічних островів Меланезії, на північний схід від Нової Гвінеї.

Загальна площа 2170 км²; населення — 16 200 осіб (1957); 50 321 особа (2011).

Головний острів — Манус.

Острови Адміралтейства відкрив голландський мореплавець Віллем Схаутен в 1616 році і назвав їх «21 острів». У 1767 Філіп Картерет дав їм сучасну назву.

Корінне населення — папуаси.

Вивіз бавовни, перлів, перламутру.

Належать до Папуа Нової Гвінеї.

Існують суттєві відмінності гендерних культур за типом статевої моралі. Найбільш загальний принцип класифікації культур за типом їх статевої моралі, прийнятий в етнографічній літературі, це розподіл їх на антисексуальні типи і просексуальні типи, або репресивні (суворі) і пермісивні (терпимі). Приклад репресивної антисексуальної моралі — мікронезійці, що заселяють острови Яп (західна частина Каролінських островів). Ці люди не вважали секс гріхом, але вірили, що статеве життя шкідливе. Негативне ставлення до сексуальності характерне і для традиційної культури папуасів племені манус (острови Адміралтейства).

(Статева диференціація // Москаленко В. В. Соціальна психологія. Підручник. Видання 2-ге, виправлене та доповнене — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 688 с. — ISBN 978-966-364-591-9)

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Адмиралтейства острова // Большая российская энциклопедия
• М. М. Миклухо-Маклай. Острови Адміралтейства. Нариси з подорожі в західну Мікронезію і північну Меланезію. — СПб, 1877.^[1]

Це незавершена стаття з географії Папуа Нової Гвінеї. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.