Орепи (станція)
Зовнішній вигляд
Орепи Коростенська дирекція Південно-Західна залізниця станція | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | Звягельський район |
Координати | 50°30′19″ пн. ш. 27°33′41″ сх. д. / 50.505277777778° пн. ш. 27.561388888889° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 1 |
Тип платформ | берегова |
Колій | 2 |
Клас | V |
Характер роботи | проміжна |
Історія | |
Відкрито | 1932 |
Електрифіковано | 2006 |
Інша інформація | |
Власник | Південно-Західна залізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 347921 |
Код Експрес-3 | 2200135 |
Тарифна зона | 27 |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Звягель I | 11 км |
Шепетівка | 52 км |
Управління залізниці (Київ-Пас.) | 255 км |
Мапа | |
Дільниця Звягель I — Шепетівка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Орепи — проміжна станція 5-го класу Коростенської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), розміщена на дільниці Звягель I — Шепетівка між зупинним пунктом Наливна (відстань — 5 км) і станцією Колодянка (10 км). Відстань до ст. Звягель I — 11 км, до ст. Шепетівка — 52 км.[1][2]
Розташована в Звягельському районі Житомирської області, за 1 км на північний схід від Орепів, за 1,5 км на південь від Лідівки.
Відкрита 1932 року як роз'їзд Орепи.[3]
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. — М. : Транспорт, 1981. — С. 365. — 100 000 прим.(рос.)