Оптимізація

Оптиміза́ція (англ. optimization, optimisation)^[1] чи унайкра́щення^[2] — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва, енерговикористання тощо).

Задача оптимізації (задача знаходження точки (точок) екстремуму, або декількох екстремумів заданої функції) сформульована, якщо задані:

• критерій оптимальності (економічний, екологічний, технологічний (наприклад, технологічні вимоги — вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.);
• параметри, що варіюються (наприклад, температура, тиск, величини вхідних потоків у процесах переробки сировини), зміна яких дозволяє впливати на ефективність процесу;
• математична модель процесу;
• обмеження, пов'язані з економічними та конструктивними умовами, можливостями апаратури, вимогами вибухобезпеки та інші.

Методи оптимізації поділяються на прямі та ітераційні. Оптимізація полягає в знаходженні найкращого варіанта. Методи оптимізації застосовуються до пошуку розрахунку оптимальної технології, оптимальної геометричної конструкції, найкращого часу для технологічних процесів і подібних задач. Прикладом методу оптимізації є ітераційний метод Ньютона. Розрізняють: задачі безумовної оптимізації, задачі умовної оптимізації, задачі математичного програмування, задачі опуклого програмування, чисельні методи оптимізації.

• Оптимальність
• Оптимізація природного середовища
• Задача оптимізації
• Тестові функції для оптимізації
• Геометричне програмування
• Інженерна оптимізація

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.