Перейти до вмісту

Озірна

Координати: 49°5′12″ пн. ш. 30°54′5″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 30.90139° сх. д. / 49.08667; 30.90139
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Озірна
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Тер. громада Водяницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA71020090050010353 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 17 століття
Населення 1200 (на 1 січня 2008 року)
Поштовий індекс 20226
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 49°5′12″ пн. ш. 30°54′5″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 30.90139° сх. д. / 49.08667; 30.90139
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Відстань до
обласного центру
92,1 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Звенигородка
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради с. Озірна вул. Мічуріна 56
Карта
Озірна. Карта розташування: Україна
Озірна
Озірна
Озірна. Карта розташування: Черкаська область
Озірна
Озірна
Мапа
Мапа

Озі́рна — село в Україні, у Водяницькій сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 1200 осіб, 645 дворів (на 1 січня 2008 року).

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 23 км від залізничної станції Звенигородка. Через село проходить автошлях Черкаси — Умань.

Історія

[ред. | ред. код]

Село відоме з XVII століття. За переказами, назва села походить від назви місця, де стояла сторожова вежа з вартою. Це були дозорці, які постійно озирали місцевість, а при появі ворогів сповіщали людей про небезпеку. Таким чином, Озірна — це місце, з якого озирають прилеглі землі. За другою версією, назва походить від 13 озер в урочищі Озірна. Ще за однією версією, назва походить від прізвища першого поселенця Тимура Озірного.

У 1778 році в селі побудовано дерев'яну Свято-Покровську церкву. У 1830 році тут почала діяти однокласна церковно-парафіяльна школа з дворічним терміном навчання. З 1887 року запроваджено чотирирічний термін навчання російською мовою.

З 1900 року у селі працював фельдшер. У часи столипінської реформи в селі проживало понад 2 000 осіб, тут виникло кілька нових хуторів.

У 1917 році створено сільську раду, від якої кілька депутатів було в Неморозькій волості. З липня 1920 року в селі діяв комітет незаможних селян. У 1924 році було відкрито сільський клуб, три магазини.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі створено три товариства спільного обробітку землі: «Крок вперед», ім. Шевченка та ім. Петровського, — які в 1930 році об'єдналися у колгосп ім. Петровського. У 1932 році створено машинно-тракторну станцію. З 30-х по 70-ті роки повз село проходила вузькоколійна залізниця, яка сполучала станцію Звенигородка і село Бужанка.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

У часи голодомору 19321933 років померло близько 1000 жителів села. У 1991 році в селі встановлено пам'ятний знак жертвам цієї всенародної трагедії.

411 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 126 з них загинули, 71 нагороджені орденами й медалями. В селі споруджено пам'ятник і обеліск Слави воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.

У 1965 році на базі колгоспів ім. Петровського та «Прогрес» (Неморож) створено колгосп ім. Мічуріна з центральною садибою в Озірній. За ним було закріплено 4,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури і цукрові буряки. Допоміжними галузями були — городництво, садівництво, рибництво, бджільництво.

На території села знаходились відділення Звенигородського районного об'єднання «Сільгосптехніки», державна племінна станція штучного запліднення тварин, метеорологічна станція.

До 2003 року тут раніше проходила вузькоколійна залізниця Звенигородка — Бужанка.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня пошиття одягу.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 97,44%
російська 2,23%
інші/не вказали 0,33%

Сучасність

[ред. | ред. код]

На сьогодні на території села функціонують ЗОШ І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, відділення зв'язку, 4 магазини; діють метеорологічна станція, ТОВ «Звенигородське племпідприємство», ПП «Урос», ПП «Сервіс-лан», СТОВ МТС «Морал», Озірнянська філія Кам'янець-Подільський Комбікормовий завод ТОВ "СП"ВЕСНА-21", ТОВ «Агропроменерго», ТОВ НВФ «Урожай», 6 фермерських господарств. У селі відроджено Свято-Покровську церкву. Відновлено Дитячий Садок «Сонечко»

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

  • Марцюк Зиновій (нар. в жовтні 1910 р.) — головний фінансист ОУН, фінансовий референт ОУН, організатор збірок на фонд УПА.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

http://stupaem.at.ua/ сайт села

Література

[ред. | ред. код]

Ресурси інтернету

[ред. | ред. код]
  • who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]