Огуз (місто)

Місто|CoordScale= Огуз азерб. Oğuz Координати 41°04′15″ пн. ш. 47°27′30″ сх. д.H G O Країна АзербайджанАзербайджан Район Огузький район Голова Javid Abdul-Gadirovd Попередні назви Варташен (до 1991) Висота центру 630 ± 1 м і 652 м Офіційна мова Азербайджанська Населення 7500 осіб (2020) Національний склад азербайджанці, удіни, лезгини, росіяни, євреї Конфесійний склад мусульмани Міста-побратими Нова Гориця Часовий пояс UTC+4 Телефонний код +994 024 21 Поштовий індекс AZ 4800 Автомобільний код 48[1] GeoNames 585333 Офіційний сайт oguz-ih.gov.az Огуз Огуз (Азербайджан)  Огуз у Вікісховищі

Огуз (азерб. Oğuz) — місто, центр однойменного району в Азербайджані. Розташоване у південних передгір'ях Великого Кавказу. До 1991 року мало назву Варташен.

Розташований Огуз на сході від Шеки на висоті майже 594 м. у підошви південного схилу Кавказький хребет, відроги якого обрамляють місто зі сходу і з заходу; на південь тягнеться гладка рівнина. По східній стороні міста, роблячи безліч вигинів, протікає річка Ельджиган, що бере початок з головного хребта.

До 1991 року населений пункт носив вірменську назву Варташен (вірм. Վարդաշեն). З приводу назви села Варташен доглядач місцевого училища М. Бежанов зазначав на початку 1890-х років, що «Варташен» означає «село Вартана», оскільки, за переказами, воно було засноване священиком та удинським поетом Вартаном. Він також вказував, що існує інша думка — що назва села походить від слів «вардіс» і «шен» і, відповідно, означає «селище троянд» (як зазначає сам автор, на околицях росте багато троянд).

У 1991 році, після того, як удіни покинули район у зв'язку з нагірно-карабахським конфліктом, Варташен був перейменований на Огуз (історичний тюркський етнонім «огузи»).

Згідно з Кавказьким календарем за 1908 рік, в селі проживало 1090 вірмен, 629 росіян і 35 азербайджанців (в джерелі «татар»).

За переписом населення Азербайджану 1999 року, в Огузькому районі жило 104 удіни, до 2009 року залишилося 74 удіни.

Весною та восени йдуть часті дощі, а взимку випадає багато снігу; посухи рідкісні. Різких переходів від спеки до холоду немає.

• Православна церква
• Вірменська церква
• Синагога Гухари Махалля
• Синагога Ашаги Махалля

У місті розвинене килимарство, є підприємства харчової промисловості, асфальтовий завод. Тютюновий радгосп.

•  Словенія - Нова-Гориця

• Бежанов М. Краткие сведения о селе Варташен и его жителях // СМОМПК. Тифлис, 1892. Вып. 14. (рос.)
• Край роз на подоле у Шахдага. Ширин Илья Архівовано травень 5, 2021 на сайті Wayback Machine.