Нікітін Володимир Миколайович (вчений)

Нікітін Володимир Миколайович
Нікітін Володимир Миколайович
Народився	7 серпня 1907; Архангельськ, Російська імперія
Помер	6 січня 1993 (85 років); Харків, Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	АН УРСР
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.

Нікітін Володимир Миколайович (7.08.1907, Архангельськ — 06.01.1993) — український фізіолог, доктор біологічних наук (1939), завідувач кафедри фізіології людини і тварин Харківського державного університету, заслужений діяч науки УРСР (1955), академік НАН України (1967), лауреат премії імені О. О. Богомольця НАН України (1974) та Державної премії УРСР у галузі науки й техніки (1986).

З життєпису

У 1929 році закінчив Харківський інститут народної освіти. У 1930-1933 роках навчався в його аспірантурі під керівництвом Олександра Нагорного. Паралельно працював асистентом до 1934 року, а у 1934-1939 році був доцентом кафедри відновленого Харківського університету. Далі у 1939-1941 році перейшов на посаду завідувача кафедри фізіології сільськогосподарських тварин Харківського зоотехнічного інституту. Під час захоплення Харкова німцями в 1941-1943 роках евакуювався, був завідувачем кафедри анатомії і фізіології Новосибірського сільськогосподарського інституту. З 1943 року повернувся на посаду завідувача кафедри зоотехнічного інституту.

У 1953—1989 році повернувся до Харківського державного університету, де завідував кафедрою фізіології людини і тварин, а також науково-дослідним інститутом біології при Харківському університеті^[2].

Наукова діяльність

Досліджував фізіологію та біохімію тварин, проблеми старіння.

У перший період роботи на кафедрі фізіології Харківського університету досліджував зміни показників крові, білкового обміну та анаболізму в різних тварин у ході онтогенезу.^[3]

На кафедрі фізіології Харківського зоотехнічного інституту вивчав вікову фізіологію, гематологію, травлення у жуйної худоби, механізми лактації.^[4]

Під час завідування кафедрою фізіології в університеті досліджував уповільнення старіння під дією обмеження годування тварин^[5].

Нагороди й звання

Державна премія УРСР у галузі науки й техніки (1986)
Премії імені О. О. Богомольця НАН України (1974)
Академік АН УРСР (фізіологія, 20.12.1967)
Заслужений діяч науки УРСР (1955)
3 ордени Трудового Червоного Прапора (1944, 1962, 1977)
Орден Леніна (1967)

Примітки

↑ Кузовкин Г. В., Мартин Б. «К счастью для меня, я начал свое образование в 1944 году и поэтому мог изучать классическую генетику», “Fortunately for me, I started studying in 1944 and could therefore study classical genetics” // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 76–95. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
d:Track:Q126725109 d:Track:Q130353315
↑ Науково-дослідний інститут біології. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
↑ Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 65.
↑ Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 87-89.
↑ Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 68.

Джерела

С. В. Старовойт. Нікітін Володимир Миколайович. У кн. Особові архівні фонди вчених НАН України в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: путівник [Електронне видання] / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вер над ського, Ін-т архіво знавства; авт. та упоряд.: С. В. Старовойт, А. І. Шаповал, Ю. В. Булгаков [та ін.]; редкол.: Л. М. Яременко (відп. ред.) [та ін.]. — Текст. і граф. дані. — Київ, 2017. — 772 с. ISBN 978-966-02-8359-6 (електронне видання)с. 388—391
А. И. Новикова, В. В. Мартыненко, В. А. Бондар. Памяти академика Владимира Николаевича Никитина // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Біологія. — 2007. — № 788, Вип. 6. — С. 5-6.
Нікітін Володимир Миколайович. Сайт НАН України
Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков (1959). Нариси з історії фізіології на Україні. Київ: Вид-во АН УРСР. с. 256.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q130353315"><i_class="wef_low_priority_links">Кузовкин&nbsp;Г.&nbsp;В.,_Мартин&nbsp;Б.</i>_[[:d:Q130353315|«К_счастью_для_меня,_я_начал_свое_образование_в_1944_году_и_поэтому_мог_изучать_классическую_генетику»]],_[[:d:Q130353315|“Fortunately_for_me,_I_started_studying_in_1944_and_could_therefore_study_classical_genetics”]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2019._—_Т.&nbsp;11,_вып.&nbsp;2._—_С.&nbsp;76–95._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q130353315]]</div>-1] Кузовкин Г. В., Мартин Б. «К счастью для меня, я начал свое образование в 1944 году и поэтому мог изучать классическую генетику», “Fortunately for me, I started studying in 1944 and could therefore study classical genetics” // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 76–95. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
d:Track:Q126725109 d:Track:Q130353315

[2] Науково-дослідний інститут біології. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

[FOOTNOTEД._С._Воронцов,_В._М._Нікітін,_П._М._Сєрков,_1959с._65-3] Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 65.

[FOOTNOTEД._С._Воронцов,_В._М._Нікітін,_П._М._Сєрков,_1959с._87-89-4] Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 87-89.

[FOOTNOTEД._С._Воронцов,_В._М._Нікітін,_П._М._Сєрков,_1959с._68-5] Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959 та с. 68.

[1]