Місце викопної фауни біля села Калфа
  | |
| 46°54′44″ пн. ш. 29°22′02″ сх. д. / 46.912302° пн. ш. 29.367102° сх. д. | |
| Країна |  Молдова  |
|---|---|
| Розташування | Аненій-Нойський район |
| Площа | 35 га |
| Статус: | геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1] |
  Місце викопної фауни біля села Калфа (Молдова) | |
 | |
 Місце викопної фауни біля села Калфа у Вікісховищі | |
Місце викопної фауни біля села Калфа (рум. Amplasamentul de faună de lângă satul Calfa) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Аненій-Нойському районі Молдови. Розташоване на північний захід від села Калфа, на схід від мосту через залізницю, на правому березі річки Бик.[2] Має площу 35 га, [3] або 11,79 га за деякими пізнішими оцінками.[2] Об'єкт перебуває у віданні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вієрул».[3]
Скам'янілий пункт Калфа відкритий на початку XX століття російським геологом Володимиром Ласкарєвим. У другій половині XX століття стоянка вивчена більш ретельно, в тому числі палеонтологом Александру Лунгу.[2]
На стоянці знайдено скелетні останки ссавців, птахів, рептилій, риб, молюсків і деяких рослин, накопичених в основі сарматської скелі. Колекція є однією з найбагатших, найрізноманітніших і найдавніших середньосарматських у Європі.[2]
Більшість виявлених тварин були ссавцями ( Hemisorex suhovi, Proochotona calfense, Neocricetodon (Kowalskia) moldavica, Mahairodus lascarevi, Hippotherium sarmaticum, Lagomeryx flerovi, Schizochoerus vallezensis), менше рептиліями (Sarmatemys lungui, Vipera sarmatica) та іншими.[2]
Стратиграфія стоянки Калфа представлена такими розділами: [4]
| Немає. | Товщина (м) | Назва |
|---|---|---|
| 1 | 0,3 | чорнозем |
| 2 | 2.5 | глина |
| 3 | 1.5 | викопний ґрунт |
| 4 | 1.4 | діагонально розташовані піщані лінзи |
| 5 | 1.7 | гравій різного розміру |
| 6 | 1.7 | вапнякова глина з скам'янілістю тварин і гравій |
| 7 | 0,7 | вапняк із скам'янілостями тварин |
| 8 | 0,2 | вапняк з гравієм |
| 9 | 0,3-1,2 | піщана глина |
| 10 | 1.3 | вапняк з валунами |
| 11 | 0,2-0,3 | вапняна глина з валунами |
| 12 | 0,5-0,6 | вапняк з валунами та викопною фауною |
| 13 | 0,2 | |
| 14 | 0,6-0,7 | |
| 15 | вапняк з ерозіями в основі |
Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 р. № 111 об'єкт взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 та Законом № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам'ятки природи є сільськогосподарський виробничий кооператив "Вієрул".[2]
Палеонтологічна стоянка становить особливий інтерес для вивчення еволюції верхньоміоценової наземної фауни хребетних у Молдові та на всьому континенті.[4]
Станом на 2016 рік природна територія не розмежована, немає жодного інформаційного табло чи будь-якого попередження про охоронний статус. На території заповідної території видобувають камінь.[4]
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 80-81. ISBN 978-9975-85-058-2.
- ↑ http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ а б в г д е Postolache та ін., 2016, с. 80.
- ↑ а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ а б в Postolache та ін., 2016, с. 81.