Мінор (музика)
Міно́р (від лат. minor — менший, також moll від лат. mollis — м'який) — лад, в основі якого лежить мінорний тризвук (тобто тризвук з малою терцією в основі). Відповідно — характерною особливістю мінорного ладу є третій ступінь, що утворює з першим (тонікою) інтервал малої (мінорної) терції. Натуральний мінор будується таким чином: тон-півтон-тон-тон-півтон-тон-тон:
Крім того, існує також гармонічний мінор, що відрізняється від натурального високим сьомим ступенем:
Та мелодичний мінор, який у висхідному русі відрізняється високими шостим та сьомим ступенями, а в низхідному — ідентичний натуральному:
Мінорний лад зазвичай суб'єктивно сприймається, як сумний, з темним забарвленням, на противагу мажору, що становить один з найважливіших естетичних контрастів у європейській музиці.
Мінорний лад (ідентичний еолійському) був поширений у народній музиці Європи з часів Стародавньої Греції, але досліджений лише в 1547 році в труді Глареана «Dodekachordon».
Наступна таблиця представляє вичерпний список мінорних тональностей.
Тональність | звуки | Ключові знаки |
---|---|---|
ais moll (ля-дієз мінор) | ais his cis dis eis fis gis ais | 7♯ |
dis moll (ре-дієз мінор) | dis eis fis gis ais h cis dis | 6♯ |
gis moll (соль-дієз мінор) | gis ais h cis dis e fis gis | 5♯ |
cis moll (до-дієз мінор) | cis dis e fis gis a h cis | 4♯ |
fis moll (фа-дієз мінор) | fis gis a h cis d e fis | 3♯ |
h moll (сі мінор) | h cis d e fis g a h | 2♯ |
e moll (мі мінор) | e fis g a h c d e | 1♯ |
a moll (ля мінор) | a h c d e f g a | 0 (жодного) |
d moll (ре мінор) | d e f g a b c d | 1♭ |
g moll (соль мінор) | g a b c d es f g | 2♭ |
c moll (до мінор) | c d es f g as b c | 3♭ |
f moll (фа мінор) | f g as b c des es f | 4♭ |
b moll (сі-бемоль мінор) | b c des es f ges as b | 5♭ |
es moll (мі-бемоль мінор) | es f ges as b ces des es | 6♭ |
as moll (ля-бемоль мінор) | as b ces des es fes ges as | 7♭ |