Перейти до вмісту

Московське археологічне товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Московське археологічне товариство
Основні дані
Засновано 17 (29) лютого 1864
Ліквідовано червень 1923
Країна  Російська імперія
Штаб-квартира Москва
Тип організація і наукове товариство[d]

CMNS: Московське археологічне товариство у Вікісховищі

Московське археологічне товариство, Імператорське Московське археологічне товариство (рос. Моско́вское археологи́ческое о́бщество) — наукове товариство, що ставило за мету «… дослідження археології взагалі і переважно російської»[1].

З 1881 року — Імператорське Московське археологічне товариство[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Першим меценатом даного товариства був С. Г. Строганов і він, поряд з графом О. С. Уваровим, вважається засновником даного товариства.

Перший статут цього товариства був затверджений 19 вересня (1 жовтня) 1864 р.. Але перше засідання засновників було 17 (29) лютого 1864 р., і ця дата вважається офіційною датою заснування товариства[2]. Крім археології, члени товариства також займалися нумізматикою, реставрацією і охороною пам'яток старовини[3], вели видавничу діяльність. Публічні засідання товариства проходили в Москві в будинку 1/7 на вулиці «Мала Дмитрівка».

У 1868 р. імператор Олександр II передав у відання Московського археологічного товариства будівлю палат Аверкія Кирилова (Москва, Берсеневська набережна № 20[4]) який став першим об'єктом відреставрованим товариством. Завдяки цій успішній реставрації товариство стало методичним і науковим реставраційним центром й виконувало ці функції до 1889 р., коли цим стала займатися Археологічна комісія. У період з 1869 до 1911 рік Московське археологічне товариство проводило археологічні з'їзди на яких на загальний огляд виставлялися нововідкриті пам'ятники старовини. У 1877 р. Московське археологічне товариство затвердило новий статут.

Чис��льність товариства не перевищувала 500 осіб (423 — в 1904 р., 362 — в 1914 р.). З 1872 р. товариство отримувало урядові субсидії для проведення археологічних розкопок. Товариство існувало на пожертвування і виручки від продажу видань, лише в 1914 р. на честь 50-річчя утворення товариства йому була призначена державна субсидія в розмірі 10 тисяч рублів[5].

Оскільки охорону пам'ятників взяло на себе держава, діяльність «Старої Москви» (рос. Старая Москва) після революції стала основною для всього цього товариства. На засіданнях комісії читалися доповіді, її члени займалася виявленням та охороною пам'яток, проводилися виставки та екскурсії, видавалися збірники «Московський краєзнавець» (рос. Московский краевед) й ін..

У червні 1923 р. Московське археологічне товариство та його комісії, крім Комісії з вивчення старої Москви, були закриті радянською владою. Лише завдяки різним об'єднанням з офіційними організаціями «Старої Москви» вдалося проіснувати до лютого 1930 р..

У 1990 році діяльність Комісії з вивчення старої Москви була відроджена на базі Державної Публічної Історичної бібліотеки Росії. Її головою став відомий письменник-москвознавець В. Б. Муравйов, секретарем — А. М. Коротєєва[6].

Комісії товариства

[ред. | ред. код]

При товаристві існували комісії:

  • зі збереження пам'яток (від 1876 р.),
  • східна (від 1887 р.),
  • слов'янська (від 1892 р.),
  • археологічна (від 1896 р.),
  • із вивчення старої Москви (від 1909 р.)[7].

Останню з них, відому як комісія «Стара Москва» (рос. Старая Москва), очолювала графиня П. С. Уварова, вдова О. С. Уварова. У жовтні 1917 року Уварова поїхала з Москви на Кубань, а потім емігрувала до Югославії. Засідання Комісії поновилися в січні 1918 р..

Склад товариства

[ред. | ред. код]

Членами-засновниками товариства були:

До 1864 р. товариство налічувало вже близько 60 осіб. Разом з археологами та істориками, в товариство входили філологи, письменники, архітектори та художники:

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Секретар товариства:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Московское археологическое общество [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], справочник научных обществ России (рос.)
  2. а б в Археологические общества в России // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. II. — С. 230—243. (рос. дореф.)
  3. О. В. Алексеева, «Московское Археологическое общество и его роль в организации музеев России» [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. У XX столітті тут знаходилися Центральні реставраційні майстерні (пізніше — Інститут Грабаря), НДІ музеєзнавства, НДІ культури, в даний час — Російський інститут культурології.
  5. «Императорское Московское археологическое общество (МАО)»[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  6. История Комиссии «Старая Москва» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Яндекс. Словари › БСЭ, 1969—1978. Московское археологическое общество[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  8. Орлевич І. В., Площанський Венедикт [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]