Перейти до вмісту

Мирове (селище)

Координати: 47°46′15″ пн. ш. 34°44′0″ сх. д. / 47.77083° пн. ш. 34.73333° сх. д. / 47.77083; 34.73333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мирове (Нікопольський район))
селище Мирове
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський район
Тер. громада Мирівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12080030010018520
Облікова картка Мирове 
Основні дані
Населення 1 028
Поштовий індекс 53540
Телефонний код +380 5668
Географічні координати 47°46′15″ пн. ш. 34°44′0″ сх. д. / 47.77083° пн. ш. 34.73333° сх. д. / 47.77083; 34.73333
Висота над рівнем моря 41 м
Водойма Томаківка


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, селище Мирове, вул. Правобережна, буд. 49
Карта
Мирове. Карта розташування: Україна
Мирове
Мирове
Мирове. Карта розташування: Дніпропетровська область
Мирове
Мирове
Мапа

Мирове — селище в Україні, центр Мирівської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Село виникло в першій половині XVIII ст. на місці запорізького зимівника. До 1921 року Мирове вважалося третьою ділянкою Томаківки.

За УРСР у селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Батьківщина», за яким закріплено 7441 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6499 га орних земель. Основний напрям господарства — рослинництво і тваринництво (спеціалізація — відгодівля свиней). У колгоспі був сад, пасіка, рибні ставки. Діяли елеватор, нафтобаза, комбікормовий і асфальтовий заводи, відділення Томаківського районного об'єднання «Сільгосптехніка».

У селі — початкова школа, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 7,9 тис. книг, дитячий комбінат на 75 місць, відділення зв'язку, майстерня побутового обслуговування населення, п'ять магазинів.

Кромлех

[ред. | ред. код]

В селищі знаходиться кромлех, що датується III — поч II тис. до н.е[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 939 91.34 %
російська 89 8.66 %
Усього 1028 100 %

Постаті

[ред. | ред. код]

Інтернет-посилання

[ред. | ред. код]
  1. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних