Марінченко Олег Іванович
Олег Марінченко Олег Іванович Марінченко | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 25 червня 1965 Київ, Українська РСР, СРСР | |
Смерть | 18 серпня 2022 (57 років) Херсонська область, Україна | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Псевдо | Архітектор, Падре, Капелан | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
Олег Іванович Марінченко (позивні — Архітектор, Падре, Капелан[1]; 25 червня 1965, м. Київ — 18 серпня 2022, Херсонська область) — український бойовий медик, капелан, військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Олег Марінченко народився 25 червня 1965 року в Києві.
Навчався в 196 школі міста Києва. Займався мотокросом. Щоб захищати молодшого брата почав займатись рукопашним боєм, став майстром спорту по бойовому самбо.
Проходив строкову службу в спецпідрозділі поблизу м. Москви (РФ).
Після армії працював інструктором у школі десантників. Здійснив 256 стрибків, був кандидатом у майстри парашутного спорту.
Працював тілоохоронцем, у 2000р. разом з командою зайняли ІІ місце у загальноукраїнських змаганнях тілоохоронців. Потім працював інструктором по екстремальному керуванню автомобілем на Чайці. Згодом став священником. Старший диякон, євангельський християнин-баптист[2].
Активний учасник Революції гідності.
На фронті — від 2014-го. Під час боїв за Донецький аеропорт не брав до рук зброю.
Бойовий медик і капелан 3-ї роти 206-го окремого батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони м. Києва. 25 лютого 2022 року був важко поранений та мав змогу демобілізуватися, але за два місяці повернувся у свій підрозділ.
Загинув 18 серпня 2022 року на Херсонщині від прямого попадання російської міни великого калібру у бліндаж, де він перебував і надавав невідкладну допомогу пораненим побратимам. Своїм тілом він закрив і тим самим врятував життя чотирьом військовослужбовцям.
Похований 21 серпня 2022 року.
Залишилася дружина, донька і дві онучки.
- нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (16 листопада 2015).
- Нагороджений відзнакою МО України медаллю «За сприяння Збройним силам України» (19 серпня 2016).
- Нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава.» за мужність, патріотизм, та високу громадянську позицію, від громади міста Києва (12 серпня 2020).
- Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» від Православної церкви України (01 жовтня 2020).
- нагороджений відзнакою «За заслуги перед Петрівською громадою», посмертно (20 квітня 2023).
- орден «За мужність» III ступеня (17 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]
- ↑ За останній тиждень ми втратили двох побратимів
- ↑ 206 батальйон продовжує нести втрати
- ↑ Указ Президента України від 17 листопада 2022 року № 783/2022 [https://www.president.gov.ua/documents/7832022-44857 «. Про відзначення державними нагородами України»]
- Цитатник Небесного полку // Ukraїner.
- А. Коваль. "Останнім його словом було «Амінь». На Херсонщині загинув 57-річний капелан і парамедик Олег Марінченко // Експрес. — 2022. — 9 жовтня.
- На Херсонщині загинув пастор-капелан, кіборг з ДАПу Олег Марінченко // Новинарня. — 2022. — 21 серпня.
- Прикрив собою чотирьох побратимів, а сам загинув. Пастор-капелан, кіборг з ДАП Олег Марінченко поліг у бою на Херсонщині // Еспресо. — 2022. — 20 серпня.
- «Історія Героя». Олег Марінченко на YouTube // Перший Західний. — 2021. — 25 серпня.
- «Просуваємось, важко» — якою ціною українська армія контратакує на півдні на YouTube // hromadske. — 2022. — 25 серпня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 25 червня
- Народились 1965
- Уродженці Києва
- Померли 18 серпня
- Померли 2022
- Померли в Херсонській області
- Військовослужбовці 112-ї окремої бригади територіальної оборони
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники боїв за Херсон