Марк Плавцій Гіпсей
Марк Плавцій Гіпсей | |
---|---|
лат. M. Plautius Hipsaeus | |
Народився | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
Помер | 2 століття до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Посада | давньоримський сенатор[d][1] і консул[1] |
Мати | невідомо |
Діти | Marcus Plautius Hypsaeusd |
Марк Пла́вцій Гіпсе́й (лат. Marcus Plautius Ipseo; 2-а половина II століття до н. е.) — політичний діяч Римської республіки, консул 125 року до н. е.
Походив із заможного плебейського роду Плавціїв. Був нащадком Гая Плавція Веннона Гіпсея, консула 341 року до н. е. Про батьків та особливостей життя Гіпсея немає практично ніяких відомостей. У 125 році до н. е. його обрали консулом, разом з Марком Фульвієм Флакком. У той час, як його колега вирушив до південної Франції, Марк Плавцій залишився в Римі слідкувати за порядком. Марк Плавцій Гіпсей відновив дію закону Ліцинія—Семпронія. Загалом його каденція пройшла мирно. Подальша доля невідома.
Про дітей Гіпсея відомості замалі, але вважають, що його правнуком був Публій Плавцій Гіпсей, прихильник Гнея Помпея Великого.
За низкою відомостей Марк Плавцій Гіпсей був спеціалістом із цивільного права, займаючись не лише практикою й розробкою його теоретичних підвалин. Жодної доробки Плавція не збереглося дотепер.
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- Fasti Capitolini. (лат.)