Перейти до вмісту

Мануель дель Патрісіо Родрігес Ґарсія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мануе́ль дель Патрі́сіо Родрі́гес Ґарсі́я
Ім'я при народженніісп. Manuel Patricio Rodríguez García Sitches
Народився17 березня 1805(1805-03-17)[4][1][…]
Мадрид, Іспанія[5]
Помер1 липня 1906(1906-07-01)[1][2][…] (101 рік)
Лондон, Сполучене Королівство[5]
Країна Іспанія[6]
Діяльністьоперний співак
вокальний педагог
ВчителіМануель дель Пополо Вісенте Ґарсія[7]
Відомі учніЄнні Лінд[8][7], Матільда Маркезі де Кастронеd і Julius Stockhausend[8][9][7]
Знання мовіспанська і французька[4]
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю і Королівська музична академія
Жанропера
БатькоМануель дель Пополо Вісенте Ґарсія[8]
МатиJoaquina Sitchezd
РодичіJosefa Ruiz-Garcíad і Антонія Сітчес де Мендіd
Брати, сестриПоліна Віардо-Гарсіа і Малібран Марія Феліста
Нагороди

Мануе́ль дель Патрі́сіо Родрі́гес Ґарсі́я ісп. Manuel del Patricio Rodriges García; нар. 17 березня 1805, Мадрид, Іспанія — пом. 1 липня 1906, Лондон, Велика Британія) — іспанський співак (бас і баритон), вокальний педагог, син Мануеля дель Пополо Вісенте Ґарсії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дебютував як оперний співак у партії Фігаро в «Севільському цирульнику» Дж. Россіні у 1825 році в «Парк-театрі», що в Нью-Йорку. Прославився виконанням цієї ролі під час гастрольної поїздки з батьком містами США у 1825–1827 рр. і в Мехіко. Педагогічну діяльність розпочав у Парижі, в лоні вокальної школи свого батька. У 1842—1850 рр. викладав сольний спів у Паризькій консерваторії, а в 1848—1895 рр. у Королівській музичній академії Лондона.

Написав кілька важливих методичних робіт: «Записки про людський голос» (1840), «Повне керівництво з мистецтва співу» (1847). Мануель Ґарсія працював також у царині вивчення фізіології людського голосу. За винахід ларингоскопа у 1855 р. був удостоєний ступеня доктора медицини Кенігсберзького університету.

Педагогічні принципи М. Ґарсії значно вплинули на розвиток вокального мистецтва ХІХ ст., набувши поширення також через його численних учнів, серед яких найвідоміші співачки Є. Лінд, Е. Фреццоліні, М. Маркезі, Р. Ніссен-Саломан, співаки Ю. Штокгаузен, К. Еверарді.

Література

[ред. | ред. код]
  • April Fitzlyon, Garcia, Manuel (Patricio Rodriguez), in Stanley Sadie (ed): The New Grove Dictionary of Opera. New York: Grove (Oxford University Press), 1997 (II, p. 345).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  7. ↑ а б в Г. Риман Гарсиа // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 298.
  8. ↑ а б в Гарсиа // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
  9. ↑ Штокгаузен, Юлиус // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.


Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мануель_дель_Патрісіо_Родрігес_Ґарсія&oldid=44031749