Макс Ріхтер
Макс Ріхтер | |
---|---|
нім. Max Richter | |
Основна інформація | |
Дата народження | 22 березня 1966 (58 років) |
Місце народження | Гамельн, Нижня Саксонія, ФРН |
Роки активності | 1994 — дотепер |
Громадянство | Велика Британія |
Професія | Композитор, піаніст, продюсер |
Освіта | Единбурзький університет і Bedford Modern Schoold |
Інструменти | фортепіано[1] |
Жанр | Сучасна академічна музика, ембієнт, мінімалізм, постмінімалізм |
Лейбл | Studio Richter-Mahr, Deutsche Grammophon, 130701, FatCat, Universal, Universal Classics and Jazz, Late Junction, Mute, Delabel, Milan, CAM, Colosseum, JADE, Fontana, Silva Screen, 7hings |
Нагороди | |
maxrichtermusic.com | |
Файли у Вікісховищі |
Макс Ріхтер (нім. Max Richter; нар. 22 березня 1966, Гамельн) — британський композитор і піаніст німецького походження. Він працює в межах постмінімалістичного та сучасного класичного стилів.[2][3][4][5] Ріхтер має класичну освіту, закінчив композиторський факультет Единбурзького університету, Королівську академію музики в Лондоні, а також навчався у Лучано Беріо в Італії.[6][7]
Ріхтер аранжує, виконує та пише музику для сцени, опери, балету та екрану. Як митець, він зазначав, що натхнення черпає з того, що відбувається навколо нас у повсякденному житті. Він планує створити музичний твір про це.[8] Ріхтер співпрацював з іншими музикантами, а також артистами перформансу, інсталяцій та медіа-художниками. Він записав вісім сольних альбомів, і його музика широко використовується в кіно, наприклад, музика до анімаційного воєнного фільму Арі Фолмана Вальс із Баширом (2008).[9][10]
Станом на грудень 2019 року Ріхтер перевищив мільярд прослуховувань музики на стрімінгових сервісах і мільйон продажів альбомів.[11]
Народився 22 березня 1966 в Гамельні, Нижня Саксонія, ФРН. Він виріс в Бедфорді, Велика Британія, навчався в Бедфордській сучасній школі та Бедфордському коледжі вищої освіти[12].
Ріхтер вивчав композицію та гру на фортепіано в Единбурзькому університеті та Королівській академії музики, а також у Лучано Беріо у Флоренції[13][14]. Після закінчення навчання Ріхтер став одним із засновників секстету піаністів «Piano Circus», у складі якого протягом десяти років виконував твори новітньої академічної музики[15]. Ансамбль підписав контракт з Decca / Arqo, випустивши п'ять альбомів.
В 1996 році Ріхтер працював з «Future Sound of London» над їх альбомом «Dead Cities». Ріхтер співпрацював з ними протягом двох років. У 2002 році Макс випустив свій перший сольний альбом «Memoryhouse».
Перша робота на телебаченні ― музика до фільму «Geheime Geschichten» (2003), дебют в повнометражному кіно відбувся в кінокартині «Надія» (2007). Однією з найбільш значущих робіт Ріхтера є музика до фільму «Вальс з Баширом» (2008). За роботу над цією стрічкою Макс Ріхтер отримав премію «European Film Award» і номінацію на «Енні».
Серед інших робіт композитора, музика до таких фільмів як «Мей і Лонг» (2008), «Перша лінія» (2009), «Мої слова, моя брехня, моя любов» (2009), «Чужа» (2010), «Черево» (2010), «Її звуть Сара» (2010), «Остання любов на Землі» (2011) та інші.
- Memoryhouse (2002)
- The Blue Notebooks (2004)
- Songs from Before (2006)
- 24 Postcards in Full Colour (2008)
- Infra (2010)
- Recomposed by Max Richter: Vivaldi — The Four Seasons (2012)
- Sleep (2015)
- Three Worlds: Music from Woolf Works (2017)
- Voices (2020)
- Voices 2 (2021)
- Exiles (2021)
- The New Four Seasons (2022)
Назва | Рік | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|
Gender Trouble | 2003 | Роз Мортимер | Короткометражний фільм |
The Rope | 2005 | Філіп Андре | Короткометражний фільм |
Geheime Geschichten | 2003 | Крістін Віґанд | Фільм |
Soundproof | 2006 | Едмунд Култард | Фільм |
Work | 2006 | Джим Госкінг | Фільм |
Butterfly | 2007 | Трейсі Ґардінер | Короткометражний фільм |
Hope | 2007 | Станіслав Муха | Фільм |
Frankie Howerd: Rather You Than Me | 2008 | Джон Александер | Фільм |
Henry May Long | 2008 | Ренді Шарп | Фільм. Альбом саундтреків вийшов 29 вересня 2017 року. |
Вальс із Баширом | 2008 | Арі Фольман | Фільм |
Lost and Found | 2008 | Філіп Хант | Фільм |
Penelope | 2009 | Бен Ферріс | |
La vie sauvage des animaux domestiques | 2009 | Домінік Гарінг і Фредерік Гупіль | |
The Front Line | 2009 | Ренато Де Марія | |
My Words, My Lies — My Love | 2009 | Ален Гспонер | |
When We Leave | 2010 | Фео Аладаг | Зі Стефаном Мушою. |
My Trip to Al-Qaeda | 2010 | Алекс Ґібні | |
Черево | 2010 | Бенедек Флігауф | |
Sarah's Key | 2010 | Жиль Паке-Бреннер | |
The Gift | 2010 | Ендрю Ґріффін | З Гільдур Ґуднадоттір і Кітом Кенніффом (Goldmund) |
How to Die in Oregon | 2010 | Пітер Д. Річардсон | |
Остання любов на Землі | 2011 | Девід Маккензі | |
Незавершений роман | 2011 | Андре Тешіне | |
Nach der Stille | 2011 | Стефані Бюргер, Юле Отт та Манал Абдаллах | З Свеном Кайзером |
Citizen Gangster | 2011 | Нейтан Морландо | |
Jiro Dreams of Sushi | 2011 | Девід Ґелб | З Дзіро Оно |
The Patience Stone/Syngue Sabour | 2012 | Атік Рагімі | |
Spanien | 2012 | Аня Саломоновіч | |
Lore | 2012 | Кейт Шортленд | |
Ваджда | 2012 | Хайфа аль-Мансур | |
Роз'єднання | 2012 | Генрі Алекс Рубін | |
The Nun | 2013 | Ґійом Ніклу | |
Конгрес | 2013 | Арі Фолман | |
Ланчбокс | 2013 | Рітеш Батра | |
Останні дні на Марсі | 2013 | Руарі Робінсон | |
The Mark of the Angels — Miserere | 2013 | Сильвен Вайт | |
Prison Terminal: The Last Days of Private Jack Hall | 2013 | Едґар Баренс | |
The Green Prince | 2014 | Надав Ширман | |
96 hours | 2014 | Фредерік Шендорфер | |
Escobar: Paradise Lost | 2014 | Андреа Ді Стефано | |
Спогади про майбутнє | 2014 | Джеймс Кент | |
Залишені | 2014–2017 | Деймон Лінделоф, Том Перротта | Телесеріал. Альбоми саундтреків вийшли 2 грудня 2014 року (1 сезон), 19 лютого 2015 року (2 сезон) та 2 червня 2017 року (3 сезон, мініальбом). |
В ліс | 2015 | Патриція Розема | |
Морган | 2016 | Люк Скотт | |
Чорне дзеркало | 2016 | Джо Райт | Серія («Під укіс»). Альбом саундтреків вийшов 21 жовтня 2016 року. |
Прибуття | 2016 | Дені Вільнев | Фільм. «On the Nature of Daylight» використана як тема. Саундтрек Йоганна Йоганнссона. |
Небезпечна гра Слоун | 2016 | Джон Медден | |
Табу | 2017 | Крістоффер Нюголм, Андерс Енгстрем | Телесеріал. Альбом саундтреків вийшов 15 вересня 2017 року. |
Повернення в Монток | 2017 | Фолькер Шлендорф | |
The Sense of an Ending | 2017 | Рітеш Батра | |
Guerrilla | 2017 | Джон Рідлі, Сем Міллер | Телесеріал. |
Вороги | 2017 | Скотт Купер | |
Білий хлопець Рік | 2018 | Янн Деманж | |
Робота без авторства | 2018 | Флоріан Генкель фон Доннерсмарк | Фільм. Альбом саундтреків вийшов 5 жовтня 2018 року. |
Марія — королева Шотландії | 2018 | Джозі Рурк | Фільм. Альбом саундтреків вийшов 7 грудня 2018 року. |
My Brilliant Friend | 2018–дотепер | Саверіо Костанцо | Телесеріал. Альбоми саундтреків вийшли 7 грудня 2018 року (1 сезон) та 1 травня 2020 року (2 сезон). |
До зірок | 2019 | Джеймс Грей | |
Вторгнення | 2021–дотепер | Саймон Кінберг, Девід Вайл | Телесеріал. |
Астронавт | 2024 | Юган Ренк |
- Найкращий європейський композитор (2008) за саундтрек до фільму Вальс із Баширом.
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ Composer Richter on Virginia Woolf inspired ballet. BBC News. BBC News. 12 травня 2015. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Currin, Grayson. Max Richter Memoryhouse. Pitchfork. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Falcone, Jon. Max Richter Discusses Revisiting Memoryhouse. www.drownedinsound.com. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Joy, Sarah. Max Richter: "I just love handling sound. It's what gets me out of bed in the mornings". The Line Of Best Fit. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Max Richter Bio. FatCat Records. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Tingen, Paul. Max Richter: Recording The Blue Notebooks. Sound on Sound. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Funk, Mia (23 квітня 2023). MAX RICHTER. The Creative Process (амер.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Crack Magazine. www.crackmagazine.com. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Ilic, Vel (3 жовтня 2014). PREVIEW: Max Richter. The Quietus. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Paine, Andre (9 грудня 2019). Max Richter launches imprint, renews deals with UMG's Decca and Deutsche Grammophon. Music Week. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Richter, Max, (born 22 March 1966), composer. WHO'S WHO & WHO WAS WHO. 2015. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U284091. ISBN 978-0-19-954088-4. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Max Richter. FatCat Records. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Max Richetr biography. maxrichtermusic.com. Архів оригіналу за 23 August 2018. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Pappenheim, Mark (24 листопада 1993). MUSIC / Many hands make light work. The Independent. London. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- Офіційний сайт
- Макс Ріхтер на сайті IMDb (англ.)