Перейти до вмісту

Майкл Перріман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Майкл Перріман
Народився21 вересня 1954(1954-09-21)[1] (70 років)
Лутон, Лутон[d], Бедфордшир, Англія, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьастроном, викладач університету
Галузьастрономія
Alma materКембриджський університет
ЗакладЛейденський університет і Лейденський університет[1]
ЧленствоЄвропейська академія[2]
Нагороди
Сайтmichaelperryman.co.uk

Майкл Перріман (21 вересня 1954(1954-09-21), Лутон, Бедфордшир) — британський астроном, особливо відомий своєю роботою над космічними астрометричними проєктами Гіппаркос і Gaia.

Біографія

[ред. | ред. код]

Майкл Перріман вивчав теоретичну фізику в Кембриджському університеті та отримав докторський ступінь у Кавендішській лабораторії Кембриджського університету в 1979 році.

З 1980 року працював в Європейському космічному агентстві, де з 1981 по 1997 рік був науковим співробітником астрометричного проєкту Гіппаркос. Після того, як супутник не зміг вийти на цільову геостаціонарну орбіту, він взяв на себе керівництво місією, і місія смогла досягти всіх запланованих цілей[3].

У 1993 році спільно з Леннартом Ліндегреном він запропонував більш амбітну астрометричну місію, щоб скористатися такими новими технологічними досягненнями, як недоступні для Гіппаркоса ПЗЗ і великі легкі дзеркала[4]. У 1995 році Перрімана було призначено дослідником нової концепції місії під назвою Gaia. Місія була схвалена Науковим програмним комітетом Європейського космічного агентства в 2000 році, і Перріман був призначений науковцем проєкту. Він очолював проєт Gaia до 2008 року, створивши концепцію корисного навантаження, розробивши організаційну структуру проєкту, принципи роботи та аналізу даних, що призвело до його успішного запуску Gaia в 2013 році[5].

Він був професором астрономії[6] в Лейденсь��ому університеті з 1993 по 2009 рік. У 2010 році він обіймав спільну посаду в Гайдельберзькому університеті та Інституті астрономії Макса Планка в Гайдельберзі, а з 2012 року він є ад'юнкт-професором в Університетському коледжі Дубліна. У 2013 році він був запрошеним професором в Принстоні[7].

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

На його честь названо астероїд 10969 Перріман[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Leidse Hoogleraren
  2. ↑ www.ae-info.org
  3. ↑ Michael Perryman Mapping the stars with maths. ESA. Процитовано 24 квітня 2018.
  4. ↑ Lindegren, L; Perryman, M. A.C (1996). GAIA: Global astrometric interferometer for astrophysics. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 116 (3): 579. Bibcode:1996A&AS..116..579L. doi:10.1051/aas:1996136.
  5. ↑ Perryman, M. A. C; De Boer, K. S; Gilmore, G; Høg, E; Lattanzi, M. G; Lindegren, L; Luri, X; Mignard, F; Pace, O; De Zeeuw, P. T (2001). GAIA: Composition, formation and evolution of the Galaxy. Astronomy & Astrophysics. 369: 339—363. arXiv:astro-ph/0101235. Bibcode:2001A&A...369..339P. doi:10.1051/0004-6361:20010085. S2CID 28973535.
  6. ↑ 'HIPPARCOS AND THE HR DIAGRAM. Royal Astronomical Society. February 1997. Процитовано 25 квітня 2018.
  7. ↑ Michael Perryman. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 24 квітня 2018.
  8. ↑ Eintrag [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] auf der Internetseite der Academia Europaea
  9. ↑ Laureates Academy Medal. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 24 березня 2019.
  10. ↑ Tycho Brahe Prize to Prof. Michael Perryman (PDF). European Astronomical Society Press Release. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2019. Процитовано 31 травня 2012.
  11. ↑ Shaw Prize 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  12. ↑ JPL Small-Body Database Browser. NASA. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 11 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майкл_Перріман&oldid=43715545