Ліппо Гертцка

Ліппо Гертцка
Особисті дані
Народження	19 листопада 1904(1904-11-19)
	Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть	14 березня 1951(1951-03-14) (46 років)
	Монтемор-у-Нову, Евора, Алентежу, Алту-Алентежу, Португалія
Громадянство	Угорщина
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) ? МТК[1] 3 (?) ? «Ессенер Турнебурд»  ? (?) ? «Реал Сосьєдад»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1923–1926 «Реал Сосьєдад» 1926–1928 «Атлетік Більбао» 1927–1930 «Севілья» 1930–1932 «Реал Мадрид» 1932–1934 «Еркулес» 1934–1935 «Гранада» 1935–1939 «Бенфіка» 1939–1940 «Белененсеш» 1940–1941 «Академіка» 1941–1942 «Віла-Реал» 1942–1945 «Порту» 1945–1946 «Портімоненсі» 1946–1947 «Ешторіл Прая» 1947–1948 «Бенфіка»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ліппо Гертцка (угор. Hertzka Lipót, ісп. Lippo Hertzka, 19 листопада 1904, Будапешт — 14 березня 1951, Монтемор-у-Нову) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Як тренер працював з рядом іспанських та португальських клубів, в тому числі з такими грандами як «Реал Мадрид» та «Бенфіка», здобувши з ними їх перші чемпіонські титули.

У дорослому футболі виступав за німецьку команду «Ессенер Турнебурд». Під час товариського матчу з клубом «Реал Сосьєдад» зацікавив представників іспанської команди, куди і перейшов^[2], виступаючи за сан-себастьянців до закінчення ігрової кар'єри.

Після закінчення кар'єри футболіста, Герцка очолив «Реал Сосьєдад»^[3], ставши першим угорцем, що тренував професіональну іспанську команду^[4]. Зв'язки Гертцки у футбольному світі Центральної Європи дозволили «Реал Сосьєдаду» влітку 1924 року здійснити поїзду по Австрії, Угорщині та Німеччині, ставши першим клубом, який здійснив такий вояж^[2]. Тур повторився і на наступний рік^[5]. Під керівництвом Ліппо «Реал Сосьєдад» провів 52 матчі, в яких здобув 35 перемог, 8 матчів завершив внічию і 9 програв.

1926 року став головним тренером «Атлетіка» і тренував клуб з Більбао два роки, після чого протягом 1927—1930 років очолював тренерський штаб «Севільї»^[6], з якою переміг у Сегунді в сезоні 1928/29, але вийти в Прімеру клуб не міг, через правила, що існували в той час, які не дозволяли напряму виходити у вищу іспанську лігу, а в перехідних матчах його команда програла сантандерському «Расінгу»^[7].

Після «Севільї» Гертцка вступив на тренерський місток столичного клубу «Реал Мадрид». Ліппо став з командою фіналістом Кубка Іспанії 1930 року, а потім допоміг «королівському клубу» в сезоні 1931/32 виграти першу в своїй історії Прімеру^[8], до того ж з 18-ти матчів, зіграних в сезоні, «Реал» виграв 10, а 8 ігор звів внічию, жодного разу не програвши. Надалі жодна іспанська команда ніколи не повторила подібне досягнення^[9]. Незважаючи на цей успіх, було вирішено змістити Герцку з тренерського містка «Реала», який, як спочатку думалося, був тимчасовою заміною Сантьяго Бернабеу, але в підсумку новим тренером став англієць Роберт Ферт. Ймовірно, причиною звільнення стала відсутність авторитету угорського тренера у гравців «Реалу»^[10], а також виліт вже у першому раунді Кубка Іспанії від клубу другого дивізіону «Депортіво» (Ла-Корунья)^[11].

У сезоні 1932/33 Герцка перейшов в клуб «Еркулес» з третього іспанського дивізіону і в перший же сезон клуб з Аліканте зайняв перше місце в Терсері, але вийти в Сегунду не зміг. У наступному сезоні 14 січня 1934 року, після програшу клубу «Реал Хімнастіко» Герцка був звільнений. З його наступником клуб посів лише 4-е місце, але за обопільною угодою команд вийшов до Сегунди^[12]. Після цього протягом одного року, починаючи з 1934 року, Ліппо був головним тренером «Гранади», яка стала останнім іспанським клубом в тренерській кар'єрі угорця.

1935 року був запрошений керівництвом португальського клубу «Бенфіка» очолити його команду. З лісабонським клубом Гертцка тричі поспіль виграв чемпіонат Португалії^[13][14], які стали історичними першими чемпіонствами для команди^[15], але в червні 1939 року був звільнений, після того як команда стала лише третьою в чемпіонаті, а у фіналі Кубка Португалії^[en] програла «Академіці» (Коїмбра).

Надалі працював з низкою португальських команд, втім із жодної серйозних результатів не здобув і 1947 року повернувся в «Бенфіку», змінивши на посаді свого співвітчизника Яноша Бірі. У сезоні 1947/48 набрав з командою 41 очко, стільки ж, як і чемпіон «Спортінг», але через додаткові показники «Бенфіка» стала другою. Загалом з цією командою він провів 170 матчів, отримавши 109 перемог^[16].

У жовтні 1948 року Гертцка змушений був через хворобу покинути професіональний футбол і надалі працював з аматорською командою «Монтемор-у-Нову», яку тренував аж до своєї смерті^[17]. Помер 14 березня 1951 року на 47-му році життя у місті Монтемор-у-Нову^[18].

• Чемпіон Іспанії (1):

ФК «Мадрид»: 1931–32

• Чемпіон Португалії (3):

«Бенфіка»: 1935–36, 1936–37, 1937–38

• Ліппо Гертцка на сайті BDFutbol.com [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Ліппо Гертцка на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Ліппо Гертцка на сайті transfermarkt.com (англ.)