Любименко Володимир Миколайович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Любименко Володимир Миколайович
Народився	16 (4) січня 1873(1873-01-04) село Вейделєвка Валуйського повіту Воронезької губернії, тепер Валуйського району Бєлгородської області РФ
Помер	14 вересня 1937(1937-09-14) (64 роки) Ленінград
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	ботанік
Alma mater	Петербурзький лісовий інститут (1892), Петербурзький університет (1902)
Галузь	фізіологія рослин
Заклад	Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університет Ботанічний сад БІН РАН[1] Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2]
Вчене звання	академік
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	Бородін Іван Парфенійович
Членство	Російська академія наук[2] НАНУ[2]
Відомий завдяки:	праці з фізіології рослин

Любименко Володимир Миколайович (4 (16) січня 1873(18730116), село Вейделевка, тепер Валуйського району Бєлгородської області РФ — 14 вересня 1937, Ленінград) — радянський ботанік, член-кореспондент АН СРСР (з 1922), академік АН УРСР (з 1929).

Народився в сім'ї службовця. Закінчив Петербурзький лісовий інститут (1898) та Петербурзький університет (1902). У 1903–1908 роках працював у Франції, у 1908–1913 роках — у Нікітському, у 1914–1937 роках — в Петроградському (Ленінградському) ботанічних садах (з 1931 року — Ботанічний інститут АН СРСР). Викладав у Ленінградському університеті та інших навчальних закладах, створив фітофізіологічні лабораторії в Києві і Харкові.

Праці Любименка присвячені питанням фізіології рослин, зокрема утворенню хлорофілу в рослинах, дослідженню фотосинтезу тощо. Любименко вперше відзначив наявність хімічного зв'язку між білками і хлорофілом у живій пластиді, висунув гіпотезу еволюції способів живлення рослин від хемосинтезу до фотосинтезу.

• Избранные труды, т. 1—2. К., 1963.

• Любименко Володимир Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
• Шаповал, А. Київські сюжети листів Володимира Любименка до Олександра Фоміна / Київські історичні студії [Текст]: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. — Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка. — ISSN 2524-0749 — С.140-148.

1. ↑ Гельтман Д. В. Непростое объединение Ботанического сада и Ботанического музея в Ботанический институт, The Uneasy Merging of the Botanical Garden and Botanical Museum into the Botanical Institute // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 3. — С. 35–60. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
   d:Track:Q126725109d:Track:Q131083660
2. ↑ ^{а б в} «Тюремная автобиография» Николая Александровича Максимова. Часть 2, The “Prison Autobiography” by Nikolai Alexandrovich Maximov. Part II // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 1. — С. 68–104. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
   d:Track:Q130530852d:Track:Q126725109