Лукач Юрій Юхимович

Юрій Лукач
Юрій Лукач
Народився	11 вересня 1926; Хвостівці, УРСР
Помер	13 червня 2014 (87 років); Київ, Україна
Поховання	Лук'янівське кладовище
Alma mater	Київський політехнічний інститут (1948)
Галузь	матеріалознавство
Заклад	Науково-дослідний інститут Міністерства автомобільного транспорту УРСР (1948—1950); Київський технологічний інститут силікатів (1952—1954); Київський політехнічний інститут (1954—2014)
Посада	старший інженер, професор, заступник декана факультету хімічного машинобудування, декан вечірнього факультету, завідувач кафедри машин та апаратів хімічних виробництв
Вчене звання	професор (1973)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1971)
Відомі учні	Аркадій Пєтухов, Леонід Радченко, Ігор Мікульонок
Відомий завдяки:	розробленню нових напрямів у галузі перероблення полімерних матеріалів, використанню біопального, теплового процесів хімічних виробництв, заснуванню власної наукової школи з переробки полімерних матеріалів
У шлюбі з	доктором медичних наук Інною Лукач

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукач.

Юрій Юхимович Лукач (11 вересня 1926^[1], Хвостівці — 13 червня 2014, Київ) — український науковець-матеріалознавець, педагог. Доктор технічних наук (1971), професор (1973). Розробник нових напрямів у галузі перероблення полімерних матеріалів, використання біопального, теплового процесів хімічних виробництв, засновник власної наукової школи з переробки полімерних матеріалів.

Протягом 60 років — професор Київського політехнічного інституту (1954—2014), 26 років з яких — завідувач кафедри машин та апаратів хімічних виробництв. Головний науковий консультант київського заводу «Більшовик». Автор понад 300 наукових робіт, близько 100 авторських свідоцтв на винаходи^[2].

Життєпис

Народився 11 вересня 1926-го року у селі Хвостівці на Вінниччині, у сім'ї службовців^[1]. Через роботу батька родина постійно змінювала місця проживання: з 1933-го року — Вінниця, з 1935-го — Саратов, з 1938-го — Київ. У 1941-му році батько був призначений директором оборонного заводу у Тулі, тому родина залишилася там^[2].

У 1943-му році вступив до Московського авіаційного інституту, але після деокупації Києва перевівся до Київського політехнічного інституту (КПІ), який закінчив у 1948-му році з кваліфікацією «Інженер-механік».

За розподіленням був направлений на роботу до Науково-дослідного інституту Міністерства автомобільного транспорту УРСР, де обіймав посаду старшого інженера. У 1950-му році вступив до аспірантури кафедри машин та апаратів хімічних виробництв КПІ, після закінчення якої здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Исследование теплоотдачи при кипении бинарных смесей»^[2].

З 1952-го року — асистент Київського технологічного інституту силікатів. Після об'єднання інституту з КПІ у 1954-му році увійшов до його науково-педагогічного складу. Відтоді ж — співробітник кафедри хімічного машинобудування.

У 1967-му році перейшов на кафедру машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв, професором якої був до кінця життя. У 1971-му році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Исследование неизотермических процессов переработки термопластов». Через два роки Юрію Лукачу було присуджено вчене звання професора. Відтоді ж — завідувач кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв.

У різні роки займав декілька посад у КПІ, зокрема заступника декана факультету хімічного машинобудування, був деканом вечірнього факультету. Завдяки організаційній роботі Юрія Лукача у 1978-му році факультет хімічного машинобудування отримав новий навчальний корпус.

Дружина — науковиця-епідеміологиня, доктор медичних наук Інна Лукач (1926—2010). Виховали доньку.

У 1999-му році звільнився з посади завідувача кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв, залишивши собі обов'язки професора кафедри. Працював до останніх днів життя. Помер на 88-му році життя 13 червня 2014-го року. Похований на Лук'янівському кладовищі разом із родиною. На надгробку роком народження Юрія Лукача вказаний 1916-й.

Наукова діяльність

Під керівництвом Юрія Лукача науковці кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв співпрацювали із заводом «Більшовик», головним науковим консультантом якого був сам Лукач. Кафедра однією з перших в СРСР впровадила обчислювальну техніку у наукові дослідження та навчальний процес. Були розроблені декілька десятків керівних технічних матеріалів, виготовлено високоефективне обладнання для перероблення пластмас і гумових сумішей, яке й досі експлуатується у багатьох країнах світу, зокрема США, Франції, Данії, Великій Британії, Німеччині тощо^[3].

Автор понад 300 наукових робіт, близько 100 авторських свідоцтв на винаходи. Заступник голови методичної ради КПІ, член Науково-методичної ради Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР. Член Ради Національної академії наук України з проблем теплотехнології, член науково-технічного комітету Державного комітету СРСР з питань науки і техніки, голова спеціалізованої Вченої ради із захисту докторських дисертацій.

Науковий керівник понад 40 докторів та кандидатів наук, зокрема Аркадія Пєтухова, Леоніда Радченка, Ігоря Мікульонка тощо^[2].

Науковий доробок (частковий)

«Исследование теплоотдачи при кипении бинарных смесей»: диссертация кандидата технических наук : 05.00.00. — Киев, 1953. — 228 с. : ил.
«Червячные машины для переработки пластических масс и резиновых смесей» / Д. Д. Рябинин, Ю. Е. Лукач. — М. : Машиностроение, 1965. — 363 с.
«Валковые машины для переработки пластмасс и резиновых смесей» / Ю. Е. Лукач, Д. Д. Рябинин, Б. Н. Метлов. — М. : Машиностроение, 1967. — 296 с.
«Исследование неизотермических процессов переработки термопластов»: диссертация доктора технических наук / Киев. политехн. ин-т им. 50-летия Великой Октябрьской соц. революции. — Киев, 1971.
«Смесительные машины для пластмасс и резиновых смесей» / Д. Д. Рябинин, Ю. Е. Лукач. — М. : Машиностроение, 1972. — 272 с.
«Новое оборудование и процессы переработки полимерных материалов»: [Сборник / Науч. ред. Ю. Е. Лукач, Ю. М. Карелин]. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1978. — 32 с. : ил.; 20 см — (Химическая промышленность / О-во «Знание» УССР).
«Оборудование для производства полимерных пленок» / Ю. Е. Лукач, А. Д. Петухов, В. А. Сенатос. — М. Машиностроение: 1981. — 224 с.
«Алгоритм расчета устройств для термообработки изделий из термопластов»: Учеб. пособ. 1984
«Автоматизированное проектирование валковых машин для переработки полимеров» / [Ю. Е. Лукач, Л. Г. Воронин, Л. И. Ружинская и др.]. — К. : Техніка, 1988. — 208 с.
«Агрегат на базі дискового екструдера i шестеренчастого насоса для перероблення термопластичних матеріалів». 2000;
«Процеси та обладнання хімічної технології» — підручник у двох частинах, 2011

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)

список авторських свідоцтв

1959 — «Симметричный высокочастотный кабель»
1970 — «Накладной индукционный нагреватель для червячных машин»
1970 — «Дисковый экструдер для переработки»
1971 — «Способ изготовления рукавных пленок из термопластов»
1974 — «Пенобетонная смесь»
1975 — «Дисковый экструдер для термопластов»
1975 — «Устройство для охлаждения рукавных полимерных пленок»
1975 — «Устройство для охлаждения листов из термопластов»
1976 — «Дисковый экструдер для переработки полимерных материалов»
1976 — «Червячно-дисковый экструдер»
1976 — «Устройство для охлаждения листов термопласта»
1977 — «Червячно-дисковый экструдер для переработки полимерных материалов»
1978 — «Аппарат для сушки суспензий в кипящем слое инертных тел»
1978 — «Шламовый питатель»
1978 — «Узел охлаждения диска экструдера»
1979 — «Способ формирования бетонных изделий»
1979 — «Установка для нанесения покрытий на изделия»
1979 — «Установка для нанесения покрытий на равнотолщинные токопроводящие изделия»
1980 — «Установка для декарбонизации»
1981 — «Пневмовинтовой питатель для подачи порошковых материалов»
1981 — «Устройство для очистки от волокнистых включений»
1981 — «Способ нанесения полимерного порошкового покрытия и устройство для его осуществления»
1981 — «Способ сушки цементного сырьевого шлама в кипящем слое инертных тел»
1981 — «Декарбонизатор»
1982 — «Аппарат для обжига цементного сырья во взвешенном состоянии»
1983 — «Установка для получения клинкера»
1983 — «Экструдер для переработки полимерных материалов»
1985 — «Способ очистки газопылевого потока и устройство для его осуществления (его варианты)»
1985 — «Способ термической обработки сырья в виде суспензии»
1986 — «Клиновое устройство валковых машин»
1988 — «Способ изготовления металлического трубопровода с защитным полимерным покрытием»
1988 — «Устройство для укладки бетонной смеси в форму»
1988 — «Клиновое устройство к валковым машинам для переработки полимерных материалов»
1988 — «Способ формования фибробетонных изделий»
1988 — «Клиновое устройство к вальцам»
1988 — «Барабан для термообработки полимерных материалов»
1990 — «Кольцевая экструзионная головка»
1990 — «Валок к валковым машинам»
1990 — «Виброэкструдер для укладки бетонных смесей в форму»
1992 — «Устройство для охлаждения длинномерных изделий»
1994 — «Спосіб зарядки частинок порошків полімерів у коронному розряді та пристрій для його здійснення»
1994 — «Спосіб очистки газопилового потоку та пристрій для його здійснення /його варіанти/»
1997 — «Спосіб приготування рідкого пального»
1997 — «Енергетична установка»
1997 — «Пристрій для переробки гумових відходів»
1997 — «Трубний пучок мембранного апарата»
1998 — «Спосіб виділення полікондесаційних ароматичних полімерів з розчину»
1998 — «Екструдер для виготовлення композицій з полімерів та органічних наповнювачів»
1998 — «Агрегат для виготовлення виробів з композицій, наповнених органічними волокнистими матеріалами»
1998 — «Спосіб формування дисперсноармованих фібрами бетонних виробів»
1998 — «Мембранний елемент»
1999 — «Пристрій для відділення сформованого шару пастоподібної речовини від циліндричної поверхні»
2000 — «Пристрій для безперервного утворення і виділення твердої фази з рідкого розчину»
2000 — «Лінія для виробництва листових і погонажних виробів з полімернаповнених композиційних матеріалів»
2001 — «Каскадний екструдер»
2001 — «Пристрій для перероблення твердих відходів»
2001 — «Матеріал для виготовлення мішеневих щитів»
2001 — «Пристрій для подрібнення матеріалів»
2002 — «Установка для утилізації вторинної полімерної сировини»
2002 — «Екструдер для перероблення термопластичних матеріалів»
2003 — «Спосіб одержання композицій на основі термопластичного полімеру й наповнювача з твердих відходів»
2004 — «Спосіб подрібнення полімервмісних матеріалів»
2007 — «Одночерв'ячний прес для переробки термопластів»
2007 — «Віброекструдер для подавання бетонних сумішей у форму»
2007 — «Валок валкових машин»
2010 — «Циліндр черв'ячного екструдера»
2010 — «Змішувальна секція черв'яка екструдера»
2011 — «Ущільнювальний пристрій шийки ротора змішувача пластмас і гумових сумішей»
2011 — «Листова мішалка»

Примітки

↑ ^а ^б На надгробку роком народження вказаний 1916.
↑ ^а ^б ^в ^г Лукач Юрій Юхимович
↑ Науково–освітня школа НТУУ «КПІ» з процесів та обладнання виробництва і перероблення полімерів, пластмас і гумових сумішей

[Рік_народження-1] а ^б На надгробку роком народження вказаний 1916.

[80_років-2] а ^б ^в ^г Лукач Юрій Юхимович

[Мікульонок-3] Науково–освітня школа НТУУ «КПІ» з процесів та обладнання виробництва і перероблення полімерів, пластмас і гумових сумішей

[1]