Перейти до вмісту

Лоредана Берте

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лоредана Берте
італ. Loredana Berté
Основна інформація
Дата народження20 вересня 1950(1950-09-20)[1] (74 роки)
Місце народженняБаньяра-Калабра, Провінція Реджо-Калабрія, Калабрія, Італія
Роки активностіз 1974 року
Громадянство Італія
��рофесіїспівачка, авторка-виконавиця, студійна виконавиця, гітаристка
Співацький голосконтральто
Інструментивокал[d] і гітара
Жанрипоп, білий соулd і ритм-енд-блюз
ЛейблиCBS
У шлюбі зБйорн Борг
Брати, сестриМіа Мартіні
www.loredanaberte.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Лоредана Берте (італ. Loredana Berté; 20 вересня 1950(19500920), Баньяра-Калабра) — італійська співачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лоредана Берте, італ. Loredana Berté народилася 20 вересня 1950 року в місті Баньяра-Калабра Калабрія (Південна Італія). У юному віці, до початку співочої кар'єри, працювала моделлю, позуючи для фотографів і художників.

Кар'єру співачки почала в середині 70-х з альбому «Streaking» (1974). Роком пізніше балада її «Sei belissima» зайняла верхні рядки італійських хіт-парадів, і досі ця пісня є одним з головних хітів Берте.

Наприкінці 70-х — початку 80-х років Лоредана Берте перейшла до музики регі та фанк (зокрема, вона виконала перший регі італійською мовою — «E la luna busso», а також перший італійський реп «Movie»). У 1982 році відбулася зміна продюсера — замість Маріо Лавецці з'явився Івано Фоссаті, за допомогою якого був записаний хітовий альбом «Translocano», що містив знакову пісню «Non sono una signora», також цього року брала участь у записі альбому Адріано Челентано «Uh… uh…». Потім з'явилися два найвідоміших диски Берте — «Jazz» (1983) і «Savoir faire» (1984), що стали дуже популярними по обидва боки океану на хвилі загальної любові до італійської музики. У 1989 році Берте виходить заміж за чемпіона світу з тенісу Бйорна Борга. Приблизно в цей же час Лоредана пробує себе в рок-музиці з альбомом «Io» (1988), цей альбом продюсує Коррадо Рустічі, що працював також з Вітні Г'юстон.

У 1993 році Берті розлучається з чоловіком, виступає з сестрою Міа Мартіні на фестивалі в Сан-Ремо, і випускає новий альбом «Ufficialmente dispersi». У 19941995 роках виходить кілька нових хітів, а також перший концертний реліз і збірник суперхітів співачки. У 1995 році у зв'язку зі смертю сестри відбувається перерва у творчості. У 1996 році вийшов альбом, повністю присвячений сестрі, виконаний у хард-роковому стилі. У 1998 році вийшов другий концертний реліз співачки, цього разу у супроводі симфонічного оркестру. Потім почався довгий період пошуку нових тем, а також нових продюсерів.

Лише у вересні 2005 року вийшов новий альбом співачки «Babyberté», також у жовтні цього ж року брала участь у телешоу Челентано «Рок-політика». 2006 року цей альбом вийшов у комплекті з кліпами Лоредани Берте на DVD.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Streaking (1974)
  • Normale o super (1976)
  • TIR (1977)
  • Bandaberté (1979)
  • LoredanaBerté (1980)
  • Made in Italy (1981)
  • Traslocando (1982)
  • Jazz (1983)
  • Lorinedita (1983)
  • Savoir faire (1984)
  • Carioca (1985)
  • Fotografando (1986)
  • Io (1988)
  • Best (1991)
  • Ufficialmente dispersi (1993)
  • Bertex, ingresso libero (1994)
  • Ufficialmente ritrovati (1995)
  • Un pettirosso da combattimento (1997)
  • Decisamente Loredana (1998)
  • Babyberté (2005)
  • BabybBerté — special edition Buch+cd+dvd (2006)
  • Babyberté live 2007 (2007)
  • Bertilation (2008)
  • Lola & Angiolina project (2009)

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоредана Берте